Навигатор сайта (путь к странице)

Головна Діброва А.Д. уроку з хімії, біології, історії: «Мило, його склад, мийна дія»

Меню

Как правильно класть плитку. Как класть плитку на стену быстро. Класть плитку своими руками. Как выбрать ламинат для квартиры. Какой лучше выбрать ламинат сегодня. Какого цвета выбрать ламинат. Как правильно клеить обои. Как клеить обои на потолок вертикально. Как правильно клеить углы обоями. Интересные самоделки своими руками. Качественные самоделки своими руками фото. Самоделки для дома своими руками. Как сделать потолок в доме. Чем лучше утеплить потолок дома на сегодняшний день. Утепление потолка дома своими руками. Бизнес идеи с минимальными вложениями. Успешные идеи малого бизнеса с нуля. Прибыльные бизнес идеи. Как сделать мебель своими руками. Сделать деревянная мебель своими руками. Сделать мебель своими руками видео. Опалубка для фундамента. Как сделать опалубку для фундамента быстро. Опалубка для фундамента купить.

Корисні посилання

Кнопка сайта

Олександрівська філія КЗ Олександрівське НВО №1

Статистика


уроку з хімії, біології, історії: «Мило, його склад, мийна дія» PDF Друк e-mail
Неділя, 11 січня 2015, 19:45
 Тема. Мило, його склад, мийна дія
Мета:

·        Узагальнити знання учнів про мило, його хімічний склад та властивості, різноманітність і використання; порівнювати властивості мила та синтетичних мийних засобів; розширити знання про виробництво мила з давніх часів та до сьогодення, його застосування та значення в житті людини; оцінити дію засобів побутової хімії на довкілля.

·        Розвивати інтерес до процесу миловаріння, набуті знання застосувати в практичній роботі; вдосконалювати навички роботи з додатковими джерелами інформації, навички самостійної роботи учнів, роботи в группах; розвивати вміння концентрувати увагу, пізнавальний інтерес, пам’ять.

·        Виховувати культуру користування хімічними препаратами; свідоме ставлення до навчання, а також загальну культуру учнів, прищеплювати ввічливість при спілкуванні, викликати інтерес до вивчення хімії та історії.

Тип уроку:  узагальнення та систематизація знань

Вид уроку: захист творчих проектів

Форма проведення: інтегрований урок з хімії, біології, історії.

Методи уроку: проектна діяльність, самостійна робота в малих групах, хімічний експеримент.

Обладнання: упакування з-під мила й миючих засобів, інформаційні аркуші для учнів, набір хімічного посуду (пробірки, хімічні склянки, скляні палички); розчини: мила, прального порошку, магній сульфату, роздавальний матеріал: картки з завданнями; аудіо-, візуальні технічні засоби навчання, комп’ютерна техніка.

«Мило є мірилом добробуту та культури держави, бо вживання мила залежить не від вимог моди і не від примхи людей, а від відчуття витонченості, здоров'я і задоволення, які виникають від чистоти». Лібіх «Хімічні листи»

Хід роботи

І. Організаційний момент. Створення робочого настрою.

ІІ. Мотивація.

Вчитель хімії. На уроках хімії ми вже ознайомилися з багатьма органічними речовинами. Знаємо, у які реакції вони вступають, де знаходяться в природі, як їх використовує людина. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо речовини, з якими зустрічаємося кожного дня. Це мила.

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів.

 Отже, тема сьогоднішнього уроку: Мило, його склад, мийна дія.

Що очікуєте ви від сьогоднішнього уроку? (учні зачитують очікувані результати)

На уроці ви маєте продемонструвати знання з суспільно-природничих дисциплін. Для цього ви об’єдналися в групи за напрямками дослідження і готові поділитися результатами.

Заслуховувати роботу груп ми будемо в такому порядку:

·        Хіміки

·        Історики.

·        Біологи.

·        Практики - етнографи.

IV. Презентація учнівських проектів
Виступ хіміків

Слайд №1 Наша група підготувала презентацію “Хімія мила”. Ми дослідили будову,склад, добування,властивості та застосування мила.

Слайд №2 Мило – це солі лужних металів і вищих карбонових кислот із кількістю атомів Карбону в аніоні від 10 до 20. Натрієві солі є твердими речовинами, а калійні – рідинами.

Слайд №3 Ми виготовили напівмаштабну модель натрій стеарату. Його формула C17H35COONa. Натрій стеарат - це біла тверда речовина температура плавлення якого 245-255˚С .

Слайд №4 При горінні мила утворюються вуглекислий газ ,вода та мінеральна сіль, що ускладнює подальший хід процесу. Так, якщо повністю окиснити натрій стеарат , то утворюється СО2, Н2О і Na2CO3.

 2C17H35COONa + 5202 → 35С02 + 35Н20 + Na2CO3

Однак, у реальних умовах не весь Карбон ,що міститься в милі,прореагує з киснем, і спостерігається виділення вуглецю у вигляді сажі.

Слайд №5 Мило вступає в реакцію обміну з кислотами і солями.

С17Н35COONa + НСl → С17Н35COOH↓ + NaCl

17Н35COONa + CuS04 → (С17Н35COO)2 Cu↓ + Na2S04

У першій рекції утворюється нерозчинна у воді кислота, а у другій – нерозчинна у воді сіль карбонової кислоти.

Слайд №6 Як сіль, утворена слабкою кислотою та сильною основою, мило піддається гідролізу і його розчин має лужну реакцію.Молекула мила має полярний кінець СООNа і неполярний радикал, що містить 12-18 атомів Карбону. Полярний кінець розчинений у воді, а неполярний у жирі (бруді). Подібне розчиняється у подібному. Молекули мила орієнтуються вуглеводневими радикалами до жиру, а полярними кінцями - до води. У результаті цього кожна частинка жиру оточується іонною оболонкою, що розчиняється у воді. Утворюється емульсія жиру у воді. Далі жир разом з милом видаляється змиванням.

Слайд №7 Лише на рубежі 18-19 століть була виявлена хімічна природа жирів і внесена ясність у реакцію їхнього омилення. 1779 року шведський хімік Шеєле показав ,що під час взаємодії оливкової олії з плюмбум оксидом і водою утворюється солодка і розчинна у воді речовина.Вирішальний крок на шляху вивчення хімічної природи жирів зробив французький хімік Шеврель. Він відкрив стеаринову,пальмітинову і олеїнову кислоти, як продукти розкладу жирів під час їхнього омилення водою і лугами. Солодку речовину, яку одержав Шеєле, Шеврель назвав гліцерином.

Слайд №8 Цим ученим ми завдячуємо відкриттям, що мило може бути добуто із найрізноманітніших жирів шляхом гідролізу в присутності лугів. Вчений Леблан розробив порівняно простий і дешевий спосіб виробництва каустичної соди (Na2CO3), потрібної для приготування із цих жирів мила.

Слайд №9 У перших миловарнях усі складники змішували і варили у величезних відкритих котлах. Досвідчений миловар помішував цю суміш спеціальною лопаткою. Залежно від того, як мило стікало по ній, він знав який складник слід додати або скільки і як ще треба варити мило.

Слайд №10 Сьогодні технологічний процес виготовлення мила складається з трьох основних етапів. Перший етап — це омилення. До різних олій та жирів додають луг, внаслідок чого утворюється суміш з чистого мила, гліцерину та 30 відсотків води. Іноді для того, аби отримати цю суміш, мило, як і раніше, варять у котлах, але в більш сучасних миловарнях цим процесом керує комп’ютеризована система. Другий етап — сушка. Очищене мило подають в розпилювальну сушку, де у вакуумі та при високій температурі воно перетворюється на маленькі гранули з вмістом води лише 12 відсотків. А на третьому, завершальному етапі мильні гранули змішують з різними ароматизаторами, барвниками та іншими додатками. Наприкінці мило нарізають кусочками або ж заливають у відповідні форми. Нині фруктове та рослинне туалетне мило досить популярне, оскільки вважається, що воно натуральне і більш корисне.

Слайд №11 На основі мила виготовляють миючі та косметичні засоби. Його використовують при обробці тканин, для добування вибухових та самозаймистих речовин, при виробництві різноманітних фарб.

Слайд №12 Японські вчені навчились перетворювати поверхню мильної бульбашки на тривимірний екран.

Слайд №13 Людина, що називає себе Bubbleman, займається тим, що створює величезні мильні бульбашки (насправді його звати Сем Хіт і йому 38 років). Сем навіть встановив кілька світових рекордів. У тому числі надувши міхур, в який помістилося 50 чоловік. Зовсім недавно Bubbleman оновив свій рекорд, надувши 56 маленьких бульбашок усередині одного гігантського. Таким чином він побив свій же рекорд 2006 року, коли число маленьких бульбашок становило 49. Сему також належать рекорди по надуванню найбільшої, найдовшої, а також найстійкішої мильної бульбашки у світі.

Слайд №14 Під час святкування весіль, днів народжень використовують генератор мильних бульбашок.

Слайд №15 Ви коли-небудь пробували взимку надути мильний пузир? Якщо ні, то даремно. При морозній погоді мильні бульбашки замерзаючи, покриваються сніжним малюнком, як на вікнах. Отже, особливих умов не потрібно для створення "кришталевих куль". Необхідно низька температура це -7 ° C градусів і, звичайно ж, безвітряна погода. Щоб мильна бульбашка замерзла при слабкому морозі, то її потрібно доторкнути до снігу, достатньо однієї сніжинки. Сам процес перетворення заворожує. При заморожуванні, мильна бульбашка змінює свої фізичні властивості. Так, якщо заморожену сніжинку впустити — вона не розіб'ється, як скло, на дрібні шматочки, а помнеться, як целофановий пакет і повільно розтане.

Слайд №16 Винахід британських вчених може спричинити революцію в індустрії мийних засобів. До складу мила вони зуміли додати солі, багаті на залізо. Засіб розчиняє бруд, а тоді його можна зібрати - притягуючи магнітами. За допомогою нової розробки сподіваються очищувати води стічних труб. Та найголовніше - винахід допоможе запобігти екологічним катастрофам. Після розливу нафти магнітне мило зможе очистити не тільки водойми, а й їхніх мешканців.Джуліан Істоу, професор хімії Брістольського університету повідомив:

-Морські птахи часто страждають від розливів нафти. Їхнє пір'я забруднюється і відчистити його дуже складно. А з допомогою магнітного мила ми з легкістю знімемо увесь бруд з пташиного пір'я. Мило може стати початком серії екологічних чистячих засобів. Крім усього іншого, у магнітного мила є ще один приємний бонус - його можна прикріпити до магнітної мильниці просто так, без всяких залізних вставок.

Слайд №17 Мило,виготовлене в домашніх умовах — це не тільки чистота і гігієна, а й прибуткова справа.

 
Виступ істориків.

Історія виникнення мила та нові мильні відкриття

Слайд 1 Мило здається нам буденною річчю, без якої неможливо уявити собі гігієнічні процедури. Але чи задумувались ви про те, наскільки давно люди стали використовувати мило, і в який момент воно набуло сучасного зовнішнього вигляду?

Слайд 2 Мило почали використовувати багато століть тому. В Давній Греції для очищення всього тіла використовували пісок, який спеціально для цього привозили з берегів Нілу. Не менш оригінально проходили процедури вмивання і у Давньому Єгипті. З ціллю очищення шкіри єгиптяни використовували бджолиний віск , який попередньо розчиняли у воді.

Ще один метод очищення шкіри по давнім рецептам заключався у використанні попелу, як основного очищуючого засобу.

Слайд 3 Крім того, існували й інші методи очищення. Наприклад, в античні часи для очищення шкіри від бруду і поту застосовувався ,так званий «стригіль», який представляв собою металевий скребок, серпоподібної форми. Така нестандартна процедура очищення шкіри починалася зі змазування тіла олією. Потім бруд і піт просто відскрібувалися з тіла за допомогою стригіля.

Скоріше за все, методів очищення шкіри в давні часи було набагато більше. Але настав час, коли процедура очищення стала більш ефективнішою та приємною.

Слайд 4 За однією із версій першими стали використовувати мило племена галів. В своїх працях римський учений Пліній Старший повідомив людству про те, що гальські племена використовували для очищення волосся і лікування шкірних захворювань особливу мазь, яка виготовлялась із сала і попелу букового дерева. Більше того, за допомогою цієї мазі галам навідь вдавалось фарбувати волосся. У гальських племен по версії Плінія Старшого рецепт виготовлення мила перейняли і римляни.                                                                          

Слайд 5 Легенда свідчить, що латинське слово лат. «sapo» (мило) походить від назви гори Сапо в древньому Римі, де відбувалися жертвоприношення богам. Тваринний жир, що виділяється при спалюванні жертви, накопичувався і змішувався з деревною золою багаття. Отримана маса змивалася дощем в глинистий ґрунт берега річки Тибр, де жителі прали білизну і, природно, спостережливість людини не упустила того факту, що завдяки цій суміші одяг відпирався набагато легше.                                                                                                                  

Слайд 6 Ці історії про виникнення мила недавно були відхилені. Знайдені за час розкопок шумерські таблички з глини красномовно описували весь процес миловаріння, відкриття і виготовлення мила. А ураховувати те, що таблички були датовані 2800 році н.е. можна припускати, що мило перщими стали варити все ж не гали і не римляни. Отже, шумерів можна вважати засновниками миловаріння.

Слайд 7 Дискусії про те хто винайшов мило продовжуються й до сих пір. Але відомо,що виробником миючих засобів була Італія, потім Іспанія.Та лише в 1424 році в Італії промисловим шляхом стали виробляти тверде мило

Слайд 8 Для варіння мила використовували яловиче,бараняче,свиняче,кінське сало; кістяний, китовий і риб’ячий жир, відходи різних виробництв. Додавали також рослинні олії – льняну, бавовняну, оливкову, мигдальну, кунжутову та пальмову.Багато сторіч тому виникло миловаріння на Русі, де з давніх часів люди відрізнялись охайністю, звичкою до регулярного миття в лазні, парильні. Мила варили багато – в домашніх умовах та в майстернях ремісників….. Потім з’явилися миловарні заводи.

Слайд 9 В середині століття головними постачальниками мила в Європі були міста Неаполь та Марсель. Поступово ремеслу варіння мила навчилися також в інших містах Європи. Відношення до цього ремесла було найсерйозніше. В 1399 році в Англії король Генріх ІV започаткував орден, особливим привілеєм членів якого вважалось. миття в лазні з милом. В цій країні довгий час під страхом смерті члену гільдії миловарів заборонялось ночувати під одним дахом з майстрами інших ремесел - щоб не видати таємницю.

Слайд 10 У Росії мило почали робити у період правління Петра І, але до середини ХІХ століття ним користувалася тільки знать. Селяни прали і милися лугом – деревний попіл заливали окропом і розпарювали в печі. Головним центром миловаріння було м. Шуя, на його гербі навіть зображено брусок мила. Широко відомі були й московські фірми – фабрика Ладигіна, фабрика Альфонса Раллі «Раллі і Ко» і парфумерна фабрика Брокара.

Слайд 11 Засновник фабрики Генріх Афанасієвич Брокар був королем парумерії в Росії, а починав він свою справу з нуля. Перше обладнання його фабрики складалося з трьох котлів, дров’яної печі і кам’яної ступки. Однак спершу на фабриці , відкритої Брокером в Росії, випускали зовсім не парфуми, а парфумоване мило . У той час мило було дефіцитом. Мило Брокера мало незвичайну форму , наприклад, кулясту або з надрукованими російськими буквами – для дітей. Потім для громадськості було встановлено фонтан з одеколону, в який кожна людина могла безкоштовно занурити хустку – так було покладено початок грандіозного успіху імперії Брокара. Парфуми «Нової Зорі» були відмінної якості та постачалися на продаж до багатьох країн Європи. Нажаль, революція 1917 року поклала кінець імперії Брокара, але його фабрика, знаменита «Нова зоря», продовжує існувати й досі.

Слайд 12 В даний час виробництво мила налагоджено усюди.
     Виступ біологів (презентація стінгазети).

1. Ми дослідили фізіологічну дію мила на організм людини. І запропонуємо вам декілька рецептів використання мила в домашніх умовах.

Чим же корисне господарське мило і як воно може допомогти вам в догляді за зовнішністю і в господарстві?

Виявляється, за допомогою господарського мила можна лікувати запальні процеси. Ним лікують деякі гінекологічні захворювання. Хірурги можуть використовувати це мило як рукавички (потрібно тільки намилити і висушити руки). Стверджують, що навіть при порізі в процесі операції ризик зараження мінімальний.

Господарське мило володіє і противірусним ефектом (тому застосовується в інтимній гігієні для профілактики різних захворювань). Ним лікують пітницю та молочницю.

Воно має чудові косметичні характеристики. Миючи ним голову, можна зробити волосся густим і здоровим, при цьому зникне ламкість і лупа. Щоб шкіра голови не була пересушеною після такої процедури, рекомендують обполоснути голову розчином з оцтом або лимонним соком.

Якщо ж вмиватися господарським милом хоча б два рази на тиждень ваша шкіра завжди буде виглядати молодою. Після вмивання варто змастити обличчя дитячим кремом. Причому отриманий ефект набагато кращий, ніж при використанні дорогої косметики.

А очистити пори допоможе лазня з березовим віником, змоченим в розчині цього мила.

2. Мильним розчином господарського мила радять лікувати й нежить, що починається. Для цього потрібно намочити ватний тампон і обробити ним носові пазухи. Тоді ніс не буде закладений, а 2-3 таких обробки змусять відступити застуду.

Господарське мило успішно лікує і грибкові захворювання стоп ніг. Потрібно вимити уражені ділянки милом зі щіткою, а потім обробити ранки йодом.

Мило допоможе і при легких опіках. Якщо ви опекли руку чи іншу частину тіла, відразу намильте місце опіку господарським милом і дайте підсохнути. Не буде не тільки пухирів від опіку, але й не залишиться навіть почервоніння.

Якщо ж після депіляції шкіра червоніє й подразнюється, слід просто намилити її і забути про проблеми.

Перуть господарським милом давно. Якщо перед пранням в пральній машині попередньо намилити одяг, відбілювач додавати не потрібно.

Господарське мило має чудові гіпоалергенні характеристики, тому ним миють посуд, перуть ніжну дитячу білизну. Випрана господарським милом шерсть стає більш м’якою та пухнастою. Спеціальні тканини з мікрофіброю теж перуться ним.

Обробка зубної щітки на ніч розчином з господарським милом дозволить знезаразити її.

При виборі цього незамінного в господарстві мила віддавайте перевагу звичайному, всім знайомому сірому шматку, адже чим гарніша упаковка і приємніший запах, тим більша ймовірність того, що це мило вироблялося з додаванням різноманітних синтетичних матеріалів, які не мають усіх тих якостей справжнього господарського мила.

3.

Сьогодні на прилавках магазинів можна зустріти найрізноманітніші види мила, які відрізняються один від одного і способом виготовлення, і призначенням, і кольором, і формою і, звичайно ж, ціною, яка в першу чергу залежить від якості використовуваної сировини. До складу сучасного мила входять олії, жири, барвники, різні парфумерні композиції, рослинні добавки та інші інгредієнти. І чим більше мило містить натуральних компонентів, тим воно якісніше і краще.

Часто ми вибираємо мило по наявних в ньому добавках, тому буде корисно знати як вони діють.

Якщо в милі міститься вазелін, то він буде охороняти шкіру від пересихання і таке мило підійде власникам сухої шкіри.

Мило з гліцерином підійде тим, у кого чутлива шкіра, воно буде, не дратуючи, зволожувати і пом’якшувати її.

Екстракт ромашки не тільки збереже шкіру від пересихання, а й активізує її захисні функції, а також допоможе впоратися з роздратуванням.

Мед, що входить до складу мила, робить шкіру ніжною та м’якою, живлячи і тонізуючи її, але не підходить тим, хто страждає від алергічних реакцій.

Мило з екстрактами звіробою та евкаліпта має протизапальну дію.

Якщо до складу мила входить екстракт ялиці, то таке мило буде попереджати появу роздратування і утворення вугрів, воно буде сприяти загоєнню дрібних тріщин у шкірі.

В залежності від складу жирних кислот господарське мило буває: І (72%); ІІ (70%); ІІІ (65%). Чим більший процент вмісту жирних кислот, тим краще господарське мило буде справлятися з брудом та мікробами. Високий вміст жирних кислот дозволяє створити густу та стійку піну тим самим підвищує миючі властивості мила. Завдяки своїм властивостям і старовинній рецептурі, мило господарське вважається традиційним і самим розповсюдженим миючим засобом для замочування, прання, миття рук і посуду.

4. Прочитавши етикетку мила, ми бачимо, як багато хімічних речовин містяться в цьому шматку, і головне високий вміст штучних ароматів, які не завжди приносить користь нашому здоров'ю.

В окремих випадках ароматизатори та барвники можуть викликати навіть алергію на шкірі: почервоніння шкіри, сильний свербіж, лущення.

Антибактеріальним милом не варто мити обличчя, оскільки воно сушить, а значить, і старить шкіру. Зловживання дизенфікуючими засобами, що містять антибактеріальні компоненти, може привести до гормональних порушень в організмі. Внаслідок цього підвищується ризик розвитку онкологічгих захворювань і порушень роботи щитовидної залози.

Небезпечні компоненти мила - читайте етикетку!

--Натрій лауретсульфат - це хімічна добавка до мильних засобів, при дуже високій вбираності через шкіру змінює білковий склад клітин, порушує структури волосяної цибулини, сприяє випаданню волосся. Цей продукт нафтопереробки, часто маскується за фразою "отримано з кокосів".

-- Ксеноестрогени - хімічні сполуки, що руйнують гормональну систему людини, - при попаданні в організм їх молекули можуть приводити в дію функції, які зазвичай знаходяться під контролем гормонів, а також починають проявляти біологічну активність. Ксеноестроген-- сушить шкіру, робить її грубою і сприяє появі тріщин. Крім того, ці речовини володіють здатністю накопичуватися в організмі і впливати на репродуктивну функцію, що і є найнебезпечнішим.

-- Синтетичні барвники - підвищують привабливість косметичних засобів. Більшість є канцерогенами. Краще виключити з вживання незалежно від вартості.

 --Ароматизатори позначаються просто як «ароматизатор», проте містять до 200 хімічних інгредієнтів, які можуть викликати: головний біль, запаморочення, висип, гіперпігментацію, кашель, роздратування шкіри.

5.  Завжди невеликі обмилки ми просто викидаємо у відро для сміття. Якщо їх залишити висихати, то залишки мила перетворяться в функціональну кравецьку крейду. Вона залишає чіткі лінії, які, на відміну від ліній залишених звичайною крейдою, потім легко змиваються. Використовуючи обмилки різних кольорів, можна накопичити у себе цілий набір.

     Шматочок мила може подарувати нове життя старої блискавки. Якщо блискавка стала погано ковзати - не поспішайте нести пару чобіт або предмет гардероба в ательє, щоб їх замінити. Досить як слід натерти блискавку по всій довжині сухим милом і залишити на деякий час. Потім витерти насухо м`якою тканиною і пробувати знову застебнути блискавку. Ефект вас приємно здивує.

    Виступ практиків - етнографів

1. Виготовлення мила в домашніх умовах. (презентація)
2. Природне мило

                                      Рослини, які можуть замінити мило.

   У природі зустрічається досить багато рослин, здатних утворювати піну. Вони з успіхом можуть замінити мило. Здатність утворювати піну відбувається через наявність в цих рослин сапонінів – добре розчинних у воді речовин, що володіють здатністю давати пінисті розчини. Сапоніни знаходять все більш широке застосування у виробництві шампунів, миючих засобів і рідин для ванн.

  Особливо багато сапонінів в клітинах підземних частин рослин. Рослини, здатні замінити мило: мильнянка лікарська, бузина, кукіль, папороть-орляк, гриб-трутовик, плоди кінського каштана та ін. Серед рослин-піноутворювачів особливо виділяється мильнянка лікарська, Яку називають ще “мильної травою”, “собачим милом”. Назва цієї рослини обумовлена тим, що при розтиранні коренів мильнянки лікарської з водою утворюється піна, яка довго не осідає.Особливо добре миляться висушені та подрібнені кореневища. Розчини, що містять сапоніни, застосовуються для миття і відбілювання особливо ніжних вовняних, шовкових та інших тканин, які псуються від застосування звичайного мила.

Для прання та миття використовуються також кінський каштан і ягоди бузини.

 

3. Виступ етнографів

Ми, етнографи, досліджуючи проблему «Мило в усній народній творчості, зокрема приказках та прислів’ях», дійшли висновку, що український народ, наші пращури здавна славилися охайністю, чистоплотністю і у відношенні до оселі, в якій жили, і до одягу, бо переважно це був білий лляний одяг із простого грубого полотна або тонкої роботи, оздоблений вишивкою; і до своєї зовнішності (обличчя, рук, волосся). Дівочі коси – це найчарівніша прикраса дівочої вроди . Тому і знайшла ця тема відображення у фольклорі.

*** Мило сіре, так миє біло.

*** Крадене мило швидко змилює.

*** Вороні і мило не поможе – все чорна буде.

*** Проміняв шило на мило.

*** Не поможе пані мило, коли чорна, як кадило.

*** Його мило голило, а моя і бритва не бере.

*** Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода.

*** Не в кожній воді мило розпуститься.

"Міняти шило на мило", "Мильна опера", "Шию намилити!" ... скільки разів ми чули або самі вживали ці вирази. А звідки вони взялися? І при чому тут мило? Що ще цікавого пов’язано з таким звичним нам предметом?

   Щоб легко і акуратно проколоти шкіру шилом, в старовину доводилося його намалювати, тому воно як правило було трохи заіржавілим, шорстким. Тому поміняти шило на мило означає поміняти одне необхідне на інше, тобто здійснити безглузду трансакцію: працювати-то все одно не можна.

   Вираз «намилити шию» в українській мові означає когось облаяти, побити, покарати. В японській мові - це означає визнати свою неправоту і бути готовим спокутувати її ціною свого життя.

 У 1930-х роках на американському радіо з’явилися багатосерійні програми з невигадливими сльозоточивими сюжетами. Їх спонсорами виступали виробники мила та інших миючих засобів, так як основною аудиторією цих програм були домогосподарки. Тому за радіо-, а згодом і телесеріалами закріпився вираз «мильна опера».

   Кожній групі   ми хочемо презентувати пам’ятку-закладку «Українські народні приказки про мило»

V. Осмислення знань

1. Лабораторний дослід №13

Порівняння властивостей мила і синтетичних мийних засобів.

2. Цікаві досліди з милом. Показ відео.

 

VI. Підбиття підсумків уроку. Самооцінювання

VII. Д/з § 26. Приготувати мило в домашніх умовах
Додаток 1ст.
Дата: __ __ ____

Тема: Мило, його склад, мийна дія

Очікувані результати

Після цього уроку ми зможемо:

·        Розповідати про мило, його хімічний склад та властивості, різноманітність і використання;

·         порівнювати властивості мила та синтетичних мийних засобів;

·        згадати знання про виробництво мила з давніх часів та до сьогодення, його застосування та значення в житті людини;

·        давати оцінку дії засобів побутової хімії на довкілля;

·        набуті знання застосувати в практичній роботі;

·        вдосконалювати навички роботи з додатковими джерелами інформації.

·        Набути навички роботи в групах, аналізу джерел інформації та створення презентаційних проектів.

 
План виступів груп з власними проектами

1.    Хімія мила.

2.    Історія походження мила.

3.    Фізіологічна дія мила на організм людини.

4.    Домашнє миловаріння. Природне мило.

5.    Усна народна творчість про мило.

 
 
 
 
Додаток 2ст.
Лабораторний дослід №13

Тема. Порівняння властивостей мила і СМЗ

Мета:
 

Обладнання та реактиви: штатив з пробірками; універсальний індикатор; розчини: мила, прального порошку, магній сульфату

                               Хід роботи

1.     Інструктаж з т/б.

2.     Дослід 1. Визначення середовища водних розчинів мила, прального порошку.

 Налийте в одну пробірку 2 мл водного розчину мила, а в другу – стільки само розчину прального порошку. Випробуйте розчини універсальними індикаторними папірцями. Яке середовище водних розчинів мила, прального порошку?

Спостереження:
 

3.     Дослід 2. Порівняння мийної дії мила та прального порошку у твердій воді.

У кожну пробірку долийте по 1 мл розчину магній сульфату. Що спостерігаєте? Поясніть результати досліду. Напишіть рівняння реакції за участю мила, вважаючи його натрій стеаратом.

 
Спостереження:
 
C17 H35COONa +
 
Висновок: 
 



Створено за підтримки Щура В.О.
© 2017 - 2019