Опис власного досвіду вчителя світової літератури

та російської мови Олександрівського НВК № 3

Глушиної Надії Леонідівни

 Не секрет, що класно-урочна система перестала задовольняти сучасні вимоги до освіти і потребує вдосконалення. Життя, сповнене феноменами невизначеного, непередбаченого, потребує формування нового для нас типу мислення – гнучкого, рухливого, самостійного, неконформістського. За умов особистісно орієнтованого навчання учень постає в центрі навчального процесу, зростає увага до його думок, поглядів, міркувань.

Сутність підходу до літератури як мистецтва слова полягає у підготовці читача , що усвідомлює значимість смислового сприйняття тексту, оскільки літературному твору притаманний смисл як предмет розуміння. Необхідно навчити учнів так прочитати текст, щоб розкодувати прихований за словами авторський задум. «Книги мають свою долю, яка залежить від того, як їх розуміє читач»,- ще у ІІІ столітті до нашої ери сказав Ктеренціан Мавр.

  За концепцією М. Бахтіна, смисл – «це відповіді на запитання». Витвір мистецтва розглядається як невичерпний діалог смислів, він живий, доки є автор, естетична подія, герой, доки він розвивається у щоразу нових контекстах їхнього діалогу.

Але щоб стати повноправним учасником діалогу, учні мають орієнтуватися в літературознавчому просторі. Тож головним у своїй роботі вважаю такі завдання: навчити кожного учня не просто читати, а віднаходити ключ до розуміння художньої творчості взагалі; самостійно орієнтуватися у художніх фактах і явищах, зупинятися на тих із них, які сприяють формуванню власної особистості; дати кожному з учнів шанс навчитися сприймати навколишній світ очима митців: письменників, художників, музикантів; уміти оцінити місце літератури серед інших видів мистецтв.

Тема, над якою я працюю - « Розвиток різних видів читацької діяльності в процесі аналізу художнього твору».

Питання про шляхи аналізу літературного твору досить актуальне і дискусійне. Певні методичні аспекти цієї проблеми порушуються сучасною літературознавчою наукою у працях Л. Ф. Мірошниченко, О. М. Ніколенко, Т. Чередник, С. І. Сафарян та ін. «Шлях аналізу художнього твору – це той ключ, яким учитель «відкриває» твір для учнів, вводить їх у його неповторний світ»,- вважає О. Ніколенко.

З огляду на важливість і актуальність піднятої проблеми ставлю перед собою мету – навчити учнів говорити з художнім твором його мовою. У своїй практиці я користуюся класифікацією шляхів аналізу художнього твору, запропонованою О. Чирковим.

- Текстуальний (розглядається текст сам по собі, у його цілісності й розмаїтті художніх компонентів.

- Контекстуальний (текст аналізується відповідно до певного історико-літературного контексту з урахуванням напряму, жанру, течії, філософської думки. Розвитку культури тощо).

- Інтертекстуальний (встановлюються міжтекстові зв’язки на різних рівнях художніх творів).

Одним із шляхів прочитання тексту мовою автора є літературознавчий аналіз. Адже саме такий аналіз веде учня до розуміння авторського задуму, змісту твору через осягнення краси й багатства художньої форми, розвиває прагнення пізнати глибинний смисл художнього слова. Такий аналіз дається нелегко. Головним на уроці є прочитаний текст.

У своїй роботі використовую таку послідовність питань і завдань (алгоритм аналізу):

- з’ясування першого враження про твір;

- глибокий аналіз тексту;

- висновки;

- робота над визначенням сенсу назви твору (розуміння авторського задуму- авторська модель світу і людини);

- додаткове читання та зв’язок з іншими творами, іншими видами мистецтва.

Так, при вивченні роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита» я формулюю тему уроку так, щоб він мав літературознавчий характер – «Історія створення роману «Майстер і Маргарита». Літературні джерела та широта філософської проблематики роману». Потім вибудовую парадигму запитань до учнів, навчальних завдань, які виконуються в класі. Наприклад:

• Як ви розумієте вислів М. Булгакова: «Я – містичний письменник?»

• Які два історичні пласти наявні в романі?

• Перед вами низка визначень роману: філософський, політичний, науковий, фантастичний, історичний, сатиричний. Які з них розкривають жанрову специфіку роману?

• Чому М. Булгаков вважав цей твір своїм мистецьким заповітом?

Під час розгляду літературно-критичних статей на уроці застосовую різні методи і прийоми, зокрема складання конспектів, звичайних і цитатних планів, тез. Пильна увага до слова в тексті активізує художнє сприйняття, допомагає збагнути індивідуальну манеру письма митця, виховує інтерес до творення.

Текстуальний аналіз художнього твору із застосуванням методики прогнозованого читання є одним із продуктивних засобів. Дітям подобаються такі уроки, адже на них вони не просто учні-дослідники, а співтворці. Ставлю перед ними завдання – спрогнозувати кінцівку твору так, щоб максимально наблизитися до авторського тексту. Наприклад, працюючи над окремими частинами літературного тексту, я пропоную учням такі запитання: « Як ви гадаєте, що далі відбуватиметься? Обґрунтуйте, на чому основані ваші передбачення». Читаючи далі твір, цікавимося: «Чи збіглися ваші передбачення з текстом?»

Наприклад, під час вивчення казки Р. Кіплінга «Мауглі» на запитання, яким діти уявляють майбутнє героя, вони відповідають: Мауглі серед людей у селищі, навіть із батьками, які не могли його тривалий час знайти.

Використовую під час текстуального аналізу і прийом «точка зору». Детально зміст прийому та шляхи його застосування описали в своїх працях М. М. Бахтін, Б. А. Успенський. Сутність прийому «точка зору» в багатоплановості авторських позицій у творі, які можуть розглядатися в ідейно-естетичному, хронотопічному, лінгвістичному плані; в образній системі, сюжетній, оповідальній.

Цей шлях я застосовую при вивченні оповідання Е. По «Золотий жук». Наприклад, пропоную учням взяти на себе роль оповідача і розказати про експедицію, яку задумав Легран. Наголошую на тому, щоб не забули розповісти про ті предмети, що взяли з собою герої; про те надзвичайне, що помітив оповідач; визначити час подій, пейзаж, освітлення місцевості, а головне – як же їм вдалося знайти скарб. Це завдання можна виконати за допомогою малюнків учнів. Оскільки завдання велике й дуже складне , то учні можуть по черзі брати на себе роль оповідача. При цьому треба дотримуватися послідовності у змалюванні подій.

Вивчення драматичного твору зумовлюється не лише жанровою специфікою, а й творчою уявою читача. На практиці учні найчастіше наділяють персонажів твору власними почуттями і думками, дають їм суб’єктивну і здебільшого схематичну оцінку; не помічають у п’єсі автора, його характеристик дійових осіб тощо. Аби позбутися цих прорахунків, використовую контекстуальний шлях аналізу. Це дає можливість моїм учням не тільки визначити сюжет драми, а й відстежити розвиток драматичного конфлікту, схарактеризувати образи персонажів у єдності змісту й форми. Так, наприклад, під час вивчення драми Г. Ібсена «Ляльковий дім» пропоную учням схарактеризувати систему персонажів за наведеною схемою.

 

Кристина Крогстад

 

Нора

 

Ранк Торвальд

 

До кожного уроку добираю такі завдання, які б розвивали фантазію учнів, водночас сприяли глибшому засвоєнню знань. При цьому намагаюся моделювати такі ситуації, за яких вони мають відчувати, що бути літературно освіченим означає не мати суму знань, а володіти вмінням естетичного оцінювання явищ мистецтв.

Часом обговорення проблемного запитання на уроці спрямовую в дискусію, саме тоді навчальний матеріал краще запам’ятовується, стає переконанням і спонукає висловити власну думку. Мої вихованці вже вміють вислуховувати думки своїх товаришів, толерантно до них ставитися, переконувати інших логікою аргументів.

У своїй педагогічній діяльності постійно використовую такі методичні прийоми, які підтримують дух дослідництва, стимулюють уміння аналізувати, інтегрувати, синтезувати інформацію, здатність висувати гіпотези, нетрафаретні ідеї.

Широко практикую індивідуальну, парну та групову роботу, рольові ігри, творчу та дослідницьку роботи в проектах. Так, при вивченні теми «Література срібної доби» в 11 класі діти презентували свої проекти за творчістю А. Ахматової, О. Мандельштама, О. Блока, М. Цвєтаєвої,

Б. Пастернака. (Зразки презентаційних робіт додаються в електронному варіанті).

При вивченні казки «Дванадцять місяців» проводжу роботу у мікрогрупах. На окремих смужках паперу кожній мікрогрупі даються слова. Необхідно знайти зайве слово. Свій вибір аргументувати. Пояснити, як кожне слово пов’язане з текстом.

1 мікрогрупа: пасербиця – проліски – бубонці – подушка.

1мікрогрупа: баба – січень – відро – каблучка.

3 мікрогрупа: ополонка – коні – солдат – принц.

На своїх уроках значну роль приділяю і складанню логічних схем, розглядаючи зміст твору в цілому, або ж окремі ключові епізоди. Так, при вивченні поеми Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» (8 клас) складаємо схему композиції твору:

 

«Пекло» «Чистилище»

Життя Данте Внутрішня боротьба

 

«Рай»

Віра

 

Для підтримання атмосфери зацікавленості та допитливості застосовую на уроках такі методичні прийоми: « знайди фразу – ключ», « впіймай деталь», «розкрути деталь», єралаш « Один день із життя героя».

Вже маю чимале «зібрання» поурочних конспектів із світової літератури, російської мови, де ґрунтовно розроблено уроки мотивації і вивчення нового матеріалу, розширення і поглиблення знань, формування практичних умінь і навичок, систематизації й узагальнення, контролю і корекції знань учнів.

Для ефективного контролю за викладанням світової літератури розробила систему тестових завдань. До цієї роботи залучала і кращих учнів, які укладали власні тести за матеріалами біографії письменника, за змістом того чи іншого твору. Це стимулює дітей до уважного прочитання тексту, його розуміння. Надалі планую створити власну брошуру тестових завдань різного плану для перевірки знань учнів із світової літератури.

Разом із учнями я створила «Книгу дитячої творчості», в якій зібрані різноманітні поетичні доробки моїх вихованців: твори – мініатюри, казки, міфи, вірші, хоку, ребуси, кросворди, малюнки до вивчених творів. Мої учні постійно беруть участь у різноманітних конкурсах учнівської творчості, шкільних та районних олімпіадах із російської мови. Займають призові місця.

Вся моя робота спрямована на досягнення однієї основної мети – виховання любові до літератури, надання випускникам школи середньої літературної освіти. А це надійна основа їхнього подальшого естетичного розвитку, використання літератури для формування власної особистості.