(Всеволод  Нестайко “Руденький”)

Мета:

·        удосконалювати навички читання тексту через вибіркове, рольове та інтонаційне читання;

·        вчити аналізувати, переказувати прочитані твори;

·        оцінювати вчинки дійових осіб, зіставляти зміст твору з малюнком;

·        розвивати зв’язне мовлення учнів;

·        виховувати кращі людські якості: чесність щирість, людяність, співчуття.

Обладнання: підручник О.Я.Савченко “Читанка”, ілюстрації для парної роботи.

Методи і прийоми: розповідь, бесіда, самостійна робота (парна, групова), передбачення.

Тип уроку: комбінований з елементами критичного мислення.

                                              Хід уроку

 І. Організація класу:

                      Встаньте, діти, всі рівненько.

                               Посміхніться один до одного рівненько.

                               Посміхніться й до гостей.

                               Привітайтесь“Добрий день!”

- Діти, а яким би ви хотіли бачити сьгоднішній урок? (цікавим,   …)

Отже без вашої допомоги мені не обійтися. Ви згодні бути моїми помічниками?

ІІ. Мовно-читацька розминка:

1. Вправа для оченяток

                 - гойдалочка

                 - ланцюжок

а) – прдзижчіть як комарик;

б) – подирчіть як трактор;

в) – пошуміть як вітерець;

г) – “Задміть свічку”;

д) – “Понюхай квіточку”

3. Чистомовка

МА-МА-МА – зимонька-зима,

ЛА-ЛА-ЛА – снігу намела,

КО-КО-КО – вкрила поле і лісок,

КУ-КУ-КУ – замела доріжку,

АМ-АМ-АМ– голодно пташкам,

ІТЬ-ІТЬ-ІТЬ – ви їм допоможіть.

4. Розплутайте клубочок, прочитайте прислів’я і поясніть його значення.

  Лю           дя         ність      до            рож           ча         за               все

Прийом “Мозковий штурм”

-         Яку велику тему розпочали вивчати?

-         Що називається оповіданням?

Оповідання – це розповідний прозовий твір про різні випадки з життя людей, тварин.

-         А які оповідання про добре ставлення дорослих і дітей до інших людей ви вже читали? Хто їх автори?

            (В.О.Сухомлинський “По волосинці”, “Горбатенька дівчинка”)

ІV. Перевірка домашнього завдання.

(Діти розповідають про В.О.Сухомлинського – що пам’ятають)

1.     Рольова гра“Учень журналіст”

-         Діти, до нас завітав журналіст. Він зібрав матеріали про видатного українського педагога і письменника: В.О.Сухомлинського.

Розповідь:

         Народився В.О.Сухомлинський на Кіровоградщині у с. Василівці в родині бідного селяника 28 вересня 1918 року.

Тут він закінчив семирічку. Сухомлинському не виповнилося і 17 років, як він молодим вчителем переступив поріг школи, де нещодавно сам був учнем.

З 1948 року працював директором Павлиської школи, якій віддав 22 роки життя.

Прожив Василь Олександрович лише 52 роки. Він написав понад 70 томів наукових праць, цікавих розповідей для дітей: казок, оповідань, легенд, новел.

Останні слова його були про школу:

“Знову вересень… Дзвоник… Діти йдуть до школи, а я йду з життя…”

2 вересня його серце зупинилось.

           2. Гра “Обличчям до обличчя”

(Учні повертаються одне до одного у парі і переказують зміст тексту “Горбатенька дівчинка” )

            3. Бесіда-роздум.

- Який життевий іспит витримали діти? (Іспит на людяність, совість, добро).

- У чому виявився іспит? (У ставленні до дівчинки).

- Як учитель побачив, що діти витримали випробовування, адже вони мовчали? (Іноді мовчання говорить більше за слова).

- Як би ви вчинили в такій ситуації?

V. Повідомлення теми уроку.

- Справді, складні життєві ситуації трапляються у житті і дорослих і дітей. Одну з них описав у своєму оповіданні відомий український дитячий письменник Всеволод Нестайко “Руденький”

1. Розповідь про письменника.

Його мама – вчителька, і саме від неї майбутній письменник чув багато цікавого про життя та пригоди дітей. Всеволод Нестайко написав понад 30 книг, їх читають у багатьох країнах світу.

Письменник й нині живе в Києві, продовжуючи писати про дітей.

Одне з його оповідань ми сьогодні прочитаємо і спробуємо з’ясувати ситуацію, в яку потрапили герої твору.

2. Передбачення за назвою твору та малюнком. Гра “Мікрофон”.

- Як ви думаєте про кого може йтися в творі? Чому ви так думаєте?

- Не читаючи твору, чи можете ви зрозуміти, про що йтиметься в тексті, яка життєва ситуація може трапитися?

3. Читання 1-ї змістової частини оповідання.

- Хочете дізнатися таємницю? Тоді слухайте уважно й намагайтеся знайти відповідь на запитання: чи склав хтось із героїв життєві іспити? (до слів “Руденький спинився, почервонів. Потім зітхнув …”)

- Чому руденький хлопчик почервонів і зітхнув, адже дідусь сказав про нього такі хороші слова?

Читання 2-ї змістової частини оповідання.

-         Чи склав хтось свій життєвий іспит? Хто? (І руденький, і чорнявий хлопчики).

-         Якщо ви не знаєте , то будемо шукати відповідь на це запитання.

                         4. Словникова робота.

ПОХАПЛИВО ТИЦЬНУВ – швидко взяв до рота.

ДРЕМЕНУВ – швидко побіг

ЗОЙКНУЛА

ПОПЛЕСКАВ

ПОМИЛИВСЯ

              Читання слів: повільно, з прискоренням, швидко. – “Дощиком”

5.Читання тексту “ланцюжком”

- З якою інтонацією слід читати слова руденького? (Невпевнено, тихо сором’язливо)

-  Чиї слова слід читати впевнено, повчально, спокійно?

-Добре те, що сонце світить!  (простягають руки до сонця)

- Добре те, що віє вітер!           (нахиляються вліво – вправо)

- Добре те, що цей ось ліс.        (присідають, повільно піднімають руки, 

 - Разом з нами ріс і ріс!                показують руками, як ріс ліс)

- Добре те, що в нашій річці.        (показують, як котяться хвилі по рчці)

   Синя, не брудна вода.

- І мене матуся рідна                     (крокують і плещуть у долоні)

   Після школи зустріча.

-  Добре вчитися у школі,             (сідають за парту)

-  Добре те, що я живу!               (на “Я” – обидві руки кладуть на груди і  простягають руку до сонця на слово “живу”)

- Хто грався на майданчику?

- Хто і чим пригостив дітей?

- Що зробив із цукеркою чорнявий хлопчик?

- Що значить похапливо тицьнув цукерку?

- Прочитайте, що далі зробив чорнявий хлопчик?

- Як дівчинка відреагувала на образу?

- Якою була поведінка руденького? Прочитайте.

- Чому він “швидко пішов геть?”

- Хто сидів на лавочці і спостерігав за тим, що відбувається?

- Який висновок зробив дідусь?

- Які слова передають основну думку оповідання?

Совість – це в людині головне.

- А що таке совість? Кажуть що саме совість допомагає людині поводитись чесно. У чесної людини совість спокійна і чиста. Хто чесний, той живе без мук совісті.

- Згадайте випадок, коли вам було соромно (“Гризла совість”)?

7. Характеристика дійових осіб.

 - Чим були схожі хлопчики?

 - Чим вони відрізнялися?

 - Прогляньте очима текст і скажіть, чи описує автор зовнішність хлопчиків? Чому? (Тому, що важливим є те, не як вони виглядають, а їхні вчинки)

                                      ТАБЛИЦЯ

ЧОРНЯВИЙ                                              РУДЕНЬКИЙ

8. Систематизація знань.

- Чи можна за діями, що виконують хлопчики, проаналізувати їх вчинки, зрозуміти, які вони, дібрати їхні риси характкру?

9. Робота в групах.

           Дійові особи                                              Риси характеру

Завдання: вибрати слова, що характеризують

    Чорнявого хлопчика – І група;

    Руденького – ІІ група;

    Дівчинку і дідуся – ІІІ група.

VІ. Систематизація знань учнів.

-         То де ж живе совість? (Усередині нас, у душі у серці).

-         Напишіть у промінчиках сонечка, що ви можете послати іншим людям.

(любов, щедрість, добро, чесність, дружба, милосердя, щирість, людяність).

VІІ. Підсумок.

-         Я бажаю всім вам прислухатися до внутрішнього голосу серця, голосу совісті у вашій душі. І якщо голос совісті вам підкаже, що у своєму житті ви когось образили, були нечесними, то не пізно виправити ситуацію, попросити пробачення. Намагатися жити так, щоб совість“не мучила” і за себе не було соромно!

1)    Читати оповідання за особами;

2)    Придумати продовження оповідання.

- Що могло бути далі?