Навигатор сайта (путь к странице)
Меню
Погода
Статистика
Пізнаємо світ за творами В.О.Сухомлинського |
Понеділок, 16 березня 2015, 14:10 |
Тема:Пізнаємо світ за творами В.О.Сухомлинського
Мета:ознайомити учнів із життям і творчістю В.О.Сухомлинського. Розвивати інтерес до його творчості. Сприяти формуванню образного мислення і мовлення дітей, активізувати фантазію. Спонукати до пізнання світу. Виховувати працелюбність, повагу до старших, любов до рідної землі на матеріалах творів великого педагога.
Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, малюнки дітей, "сонечко" з осіннього листя, друковані слова: праця, любов, добро, дружба, повага, краса, щастя.
Хід уроку
Вчитель. Ось і вересень. Пора достигання яблук.
Час глибоких думок і прозорої мудрості...
Мені зараз урок треба знову почати з азбуки
І творити його, як митець творить вірші чи музику..
Сьогоднішній урок — незвичайний. Урок-свято про мудрого вчителя, директора школи, доброго сина і тата, великого письменника і педагога В.О.Сухомлинського. Наша розповідь про нього - вчителя добра і краси. Він промовляє до нас своїми творами. Навчає.
1учень.
Ти добро лиш твори повсюди, хай тепло твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю, викопай і почисть криницю.
Волю дай, нагодуй пташину, приголуб і навчи дитину.
Бо людина у цьому світі лиш добро повинна творити.
2учень.
Найсвітліша пора - дитинство. Безтурботна пора - дитинство.
Найчесніша пора — дитинство. Найсвятіша пора — дитинство.
3учень.
Це - щастя й радість. Це — ніжність і мрії,
Це — тато і мама. Це - пісня.
Вчитель. Людина починається з країни дитинства. Вона, як ріка, що бере початок з чистих джерел. А як треба жити в цій країні? Дружно! Розкажіть про це, діти.
4учень. Дружи з усіма: з деревом, пташкою і комашкою. Пам'ятай: без твоєї дружби — ох тяжко їм.
5учень. Подаруй мамі усмішку, квітку, пісню і сонечко. Знай: це для неї найкращий дарунок від донечки.
6у ч е н ь. Не забудь і про плаксу — маленького братика. Розкажи йому казочку про бубликів в’язочку. Радісно!
7учень. Для бабусі тихенько проспівай колискову. Вір: від слів твоїх ніжних вона стане здорова.
Вчитель. Добрі, ніжні слова можуть творити дива. Говоріть їх, діти. "Найвище щастя і радість для кожногознас — спілкуватися з людьми", — писав В.О.Сухомлин- ський. Це прекрасно, коли звучать між людьми гарні слова. Давайте "сплетемо ланцюжок" хороших і важливих слів.
(Діти називають: мама, добро, мир, Україна, дружба, щастя...).
— А яке щастя? Кожен уявляє його по-своєму. Яке воно для дівчинки з оповідання В.О.Сухомлинського "Яке щастя"?
(Підготовлений учень розповідає оповідання).
— Розкажіть, діти, а що для вас є щастя? (Відповіді дітей).
—Давайте допоможемо людям бути щасливими. Проведемо гру "І я...". Розкажіть, як ви будете поводитися в таких випадках.
—Бабуся захворіла, і я...
— Впала сестричка, плаче, і я...
—Маленький братик не може заснути, і я...
—Мама втомлена прийшла з роботи, і я...
—Наближається мамине свято, і я...
Вчитель. Василь Олександрович дуже любив і поважав свою матір Оксану Юдівну. Часто ходив її провідувати, а жила вона за 7 км у сусідньому селі).
Це було перед жіночим святом. Стояла холодна погода. Василь Олександрович зібрався до неньки. Обережно загорнув зірвані в оранжереї нарциси і сховав їх під пальто. Пішов в дорогу, хоча трішки прихворів.
Мати зустріла його на порозі, ніби знала, що він прийде.
—Синочку! Як же це ти! Чи не трапилось чого?...
—Ні, мамо. Прийшов у гості. Хочу привітати вас з жіночим святом.
Простяг матері білі нарциси...
—Боже, то це мені? Ніби я пані яка...
—Ви дорожча і краща за будь-яку паню, мамо...
Вона взяла той букетик у темні натруджені руки, на очах виступили сльози.
—То ходімо ж до хати, сину.
В хаті син витяг з портфеля теплу вовняну хустку, накинув матері на плечі.
—Носіть, мамо, на здоров’я.
—Спасибі, синку, тобі за твою добрість...(Іван Цюпа. В.Сухомлинський).
Василь Олександрович вчив гарно ставитись до своїх матерів, любити і поважати їх. Про це написав багато оповідань. Одне із них - "Найласкавіші руки" — ... зараз розкажуть діти.
(Інсценізація твору).
Ви почули, як ніжно можна говорити про свою матусю. Спробуємо і ми так сказати.
Проведемо гру "Зроби комплімент мамі чи бабусі". Працюємо парами.
(Проводиться гра).
Я почула, що ви вмієте говорити чудові компліменти, як і доньки з казки "Сьома дочка". Пропоную подивитися сценку до цієї казки.
(Інсценізація).
—Діти, то що є кращим за слова? (Відповіді дітей).
Звичайно, добрі справи. Про це — оповідання В.О.Сухомлинського "Не згубив, а знайшов". Наші хлопці розкажуть, як мудрий тато з цього твору вчив свого сина.
(Розповідь учнів).
—Творчість Сухомлинського сповнена любові до природи, до рідного краю. Василь Олександрович вчив бачити прекрасне, захоплюватись сонцем, небом, землею. Бачити казку. Таку, як у пісні. (Пісня "Осіння казка").
Ви, діти, слухали казку осені й намалювали чудові малюнки до прочитаного, а праворуч на дошці ще одна незвичайна річ. Що це? Воно примандрувало з творів В.О.Сухомлинського. Розфарбуйте слово "сонечко".
—Яке сонечко?
—Що робить сонечко? А ше... говорить. Його чарівні промінці несуть нам слова з оповідань, казок великого письменника і педагога.
(Прикріплюю написи на дошку).
Прочитайте, що дарують промінці.
(Діти читають слова: добро, щастя, любов, праця, дружба, краса).
Учень. Живемо в країні казки, чарівний світ довкола.
Кругом все має душу.. Нове відкриє школа.
В ч и т е л ь. "Я поведу вас, діти, в гарну країну..." — так часто говорив Василь Олександрович своїм вихованцям.
— Ми вирішили теж казку відшукати. Допоможіть, поримуйте.
Діти ходили, діти гукали, дружно у парку казку., (шукали).
Хлопці гасали, бешкетували... Що ви? Не казку вони... (доганяли).
—Казко, постій, гей, озовися! Та не жартуй з нас, тихо, не... (смійся).
Казка із сонечком в небо злетіла. Ні, нашу казку кізонька... (з'їла).
Та, слава Богу, казка знайшлася. Будемо слухать, чи гарна... (вдалася).
Запросимо Осінь піснею до класу і послухаємо казку.
(Звучить пісня "Осінь". Група учнів зачитує складені казки).
Вчитель. Продовжується наша розмова про вчителя, серце якого сповнене ласки і добра.
—Залишились для нас його сонячні рядки. Вчитель звертається до нас. Послухайте.
(Група учнів зачитує уривки з творів В.Сухомлинського).
Осінь... Пора достигання яблук. Час глибоких думок і прозорої мудрості. А нам завтра урок треба знову почати з азбуки і творити його, як митець творить вірші чи музику.
Так говорив великий педагог В.О.Сухомлинський. Нехай над кожною нашою школою горить зоря любові, запалювати яку він навчав. Бо любов — джерело життя. |