Навигатор сайта (путь к странице)

Головна

Меню

Хочу продать квартиру. Ипотека можно ли продать квартиру быстро. Можно продать долю в квартире. В каком банке брать ипотеку. Стоит ли брать ипотеку сегодня. На какой срок брать ипотеку. Утепление стен своими руками. Быстрое утепление стен пенопластом своими руками. Технология утепления стен. Ремонт видеокарты ноутбука. Быстрый ремонт видеокарты своими руками. Сколько стоит ремонт видеокарты. В каком банке взять автокредит. Где выгоднее взять автокредит без проблем. Бесплатный сервер wow. Рейтинг серверов wow сайт. Сервера wow mangos. Чертежи самодельных станков. Скачать чертежи станков для холодной ковки. Сверлильный станок чертеж. Договор аренды квартиры. Стоимость аренды квартиры в Москве. Снять в аренду квартиру.

Корисні посилання

Кнопка сайта

Олександрівська філія КЗ Олександрівське НВО №1

Статистика


Пам'ятай, Україно, героїв своїх PDF Друк e-mail
П'ятниця, 30 серпня 2019, 11:40

Рівно 5 років тому 29 серпня в педагогів Олександрівщини проходила вчительська конференція, перед початком якої ми оформляли виставку «Вони захищають Батьківщину». На ній були розміщені матеріали про випускників різних навчальних закладів, які брали участь в АТО. І підготували про трьох на той час: про кадрових військових Сашу Гирича й Сашу Німченка, якого на святкуванні Дня Незалежності всі вітали з одужанням після поранення, а також про Сашу Куценова.

Ми метушились, розставляли фотографії хлопців, матеріали про них, придивлялись, з якого ракурсу буде краще розгледіти інформацію про наших захисників-випускників, але… в найстрашнішому сні ми не могли уявити, що одного із них уже немає. Бо в цей час Саша Куценов уже з небес спостерігав і за нашою метушнею на виставці, і за тим, як безжалісно російські окупаційні війська із різних видів зброї розстрілюють його побратимів, що намагалися вибратись із так званого «зеленого коридору», і за тим, як його мама безуспішно, раз у раз, набирає його номер мобільного, а у відповідь – мовчання. Він не міг уже сказати нічого.

Того ж дня всю країну сколихнула звістка, яка болем і жахом пройшла через свідомість українців: сотні смертей, сотні покалічених під Іловайськом, сотні полонених… Олександрівкою раз у раз ширились різноманітні чутки, але вірити в те, що Саші Куценова немає в живих, ніхто не хотів. Всі сподівались на диво, але його не сталось.

Для нас Саша - герой. Герой, який під обстрілами, де все вибухало, де горіли люди, земля і трава, зумів вивезти десятки наших бійців у безпечне місце, герой, який на великоваговому автомобілі знову повернувся в саме пекло, щоб допомогти іншим побратимам вибратись із нього….

Тільки там, де пам’ятають про загиблих, будуть ті, хто захищає живих. Ми пам’ятаємо про Сашка. Для нас він – живий. Щодня з меморіальної дошки на фасаді школи він дивиться на сотні хлопчиків і дівчаток, які спішать до школи, бешкетують на перервах, грають в сніжки, катаються на велосипедах і скейтах. Дітвора пробігає, а от дорослі, вчителі, часто вітаються із Сашком, поздоровляють із святами. Іноді, стоячи на порозі й дивлячись на малих бешкетників, які забігли у квітник,чи полізли через тин, жаліються йому на малих неслухів. Для нас Саша Куценов житиме вічно…

Тож сьогодні, в день 5 роковин його загибелі, зібрались біля школи на мітинг пам'яті його рідні, учасники АТО, представники влади району, волонтери, вчителі, діти. Від початку й до кінця заходу в присутніх очі були вологі від сліз. Світлана В’ячеславівна, мама Саші, презентувала всім власну картину-символ про Іловайський котел, вишиту стрічками, яку завтра, 30 серпня, повезе до Києва на зустріч з матерями загиблих у Іловайському котлі.

Пам’ятайте Іловайськ! І в цей поминальний день хто молитвою, хто добрим словом згадайте кожного Героя, який ціною власного життя зупиняв війну


Переглянути фото


 
 



Створено за підтримки Щура В.О.
Редизайн Гуртового С.О.
© 2017 - 2019