Принципи організації аналізу літературного твору в школі

♦ Принцип цілісності

Думку про важливість цілісного сприйняття художнього тво­ру у процесі аналізу знаходимо у працях багатьох науковців. Осмислення художньої доцільності окремих елементів літературного тексту, використаних письмен­ником, на тлі його ідейно-естетичної єдності, в системі конкретно-історичних та загальнолюдських вимірів твору забезпе­чує поглиблення читацьких рецепцій, їхню цілісність.

Звернімо увагу на зауваження О. Богданової: "Світ ідей пи­сьменника, його естетичні принципи відкриваються читачу-школяру не відразу, однак відсутність цілеспрямованої сумісної діяль­ності учителя та учнів у даному напрямку породжує неповноцінне, фрагментарне сприйняття, коли учні не з'єднують значення ок­ремих сцен та епізодів в єдину картину, не відчувають змістової функції композиції та жанру, розуміють засоби поетичної вираз­ності поза сенсом твору."

♦ Принцип єдності змісту і форми

Розкриття своєрідності твору як мистецького явища з прита­манними йому внутрішніми художніми закономірностями, до­слідження взаємозв'язків елементів його змісту й форми, їхнього взаємопроникнення у творі зумовлено не лише художнім заду­мом письменника і рівнем розвитку літературознавства, а й та­кими нормативними документами вивчення літератури в школі, як державні стандарти, навчальні програми, методичні матері­али до них, підручники тощо. Вітчизняна дослідниця 3. Кирилюк підкреслює: "...аналіз художнього твору неможливий без уважного ставлення не тільки до того, що зображено, а й до того, як автор творить образи, викликає у читача певні вражен­ня, почуття, думки. В іншому разі аналіз перетворюється на переказ змісту чи на розмову з приводу того, що зображено."  На важливість дотримання принципу єдності змісту і форми у процесі аналізу літературного тексту вказують більшість дослідників. Наголошуючи на методиці розгляду літературних явищ як взірців мистецтва слова, доц­ільно звернути увагу на зауваження літературознавців М. Гіршмана та Б. Шалагінова, які доводять герменевтичну спря­мованість єдності "формозмісту".

Так, М. Гіршман зазначає, що в художньому тексті його "...єдність змісту та форми — це водночас і єдність автора та читача, їхня творча зустріч та перевтілення одне в одного. Адже єдність ідей­ного змісту та словесно-художньої форми здійснюється у процесі творчості і відтворюється під час читацького сприйняття. Його, звичайно, не може створити тільки читач, але воно й не може виникнути без тієї читацької суб'єктивності..."  Суголосну думку висловлює і Б. Шалагінов: "Зміст і форма, згідно з герме­невтикою, — це сфера "здорового глузду", тут вони єдині. А ось смисл уже належить до сфери "розуму", тобто безпосередньо до особистісної свідомості. (...) Продуктивний діалог відбувається не між формою та змістом, що їх фіксує здоровий глузд, а між "формозмістом" як цариною здорового глузду, з одного боку, і особистісним смислом як сферою творчого розуму людини, з іншого. Аналіз твору завершується не пошуками єдності між змістом та формою, а встановленням особистісної єдності між літературним твором як таким і самою особою читача." 

Інноваційні форми методичної роботи

Уже давно ввійшли в практику роботи вчителів уроки з активними формами навчання. А зараз усе популярнішим стає інтерактивне навчання. І не тільки під час уроків. Учитель, так як і учень, повинен постійно вчитися, удосконалювати свою професійну майстерність, пробувати творити, ділитися своїми здобутками з колегами школи.

Із практики видно, що з метою ознайомлення вчителів з інтерактивними методами, вироблення в них позитивного ставлення до інтерактивних технологій навчання, зацікавлення в їх використанні, необхідно проводити методичні оперативки, педради, засідання шкільних методичних об’єднань, семінари - практикуми з педагогіки і психології у формі тренінгів, ділових ігор, з використанням інтерактивних методик.

Такі інтерактивні заняття будуються відповідно до структури інтерактивного уроку.:

1.     Мотивація. Дорослі, як і діти , ефективно вчаться, якщо їх переконати, що це справді їм потрібно.

2.     Подання теми та мети заняття. Дуже важливо, щоб усі учасники навчального процесу сприйняли мету заняття як свою особисту.

3.     Надання необхідної інформації. Це може бути міні-лекція, ознайомлення з теоретичним матеріалом за допомогою роздаткового матеріалу, виступ – презентація домашнього завдання.

4.     Інтерактивна вправа – центральна частина уроку. Найчастіше це робота в групах. Але на методичних заняттях для педагогічних працівників необхідно всі елементи заняття проводити з допомогою різноманітних інтерактивних вправ, щоб ознайомити вчителів з методикою їх проведення.

5.     Презентація результатів роботи. Бажано, щоб кожен член групи брав участь не тільки в обговоренні проблеми, а й у представленні результатів роботи: кожен подає певну частину інформації, використовуючи виготовлену разом наочність: схеми, таблиці, алгоритми.

6.     Підбиття підсумків. Наприкінці заняття слід повернутися до очікуваних результатів, оголошених на початку 

«ПОДОРОЖ У ЦАРИНУ ЛІТЕРАТУРИ»

Музика. Ведучі за столиком, на якому глобус, парасолька, книги, підсвічник.

Вед.1: Коли я дивлюсь на глобус, то згадую чарівника Оле Лукойє, який легким порухом руки відкривав свою чарівну парасольку і повертав кулю глобуса, щоб запросити нас у подорож по казках.

Ведуча відкриває парасольку, ведучий повертає глобус

Вед.2: А ми сьогодні оглядаєм глобус, щоб зрозуміти, яка різноманітна наша Земля за природними умовами, скільки народів населяють її.

Вед 1: І кожен з цих народів має свою культуру, мистецтво. Кожен народ має свого представника в океані літератури, яким пишаються не тільки співвітчизники, але й читачі всього світу.

Вед 2: Реалії життя ХХІ ст.. змушують сучасну людину жити в досить напруженому темпі. Проте в гонитві за досягненням своєї чергової мети вона зупиняється, вражено дивиться на навколишній світ. Їй хочеться відпочити: прочитати книгу улюбленого письменника, послухати пісню, відвідати театр, поринути у світ прекрасного, де душа людини, мов кришталевий келих, буде наповнюватися магією мистецтва.

Вед 1: Сьогодні ми спробуємо полинути в подорож сторінками чудової країни – її  Величності Світової Літератури. Володимир Висоцький говорив: « Щастя – це подорож. Не обов’язково з переміною місця: подорож може бути в душу іншої

людини – у світ письменника, поета…» 

Урок-гра «Зоряний час»

( за темою Казки народів світу. Літературні казки». 5 клас)

Правила гри: У грі беруть участь 6 п'ятикласників та їх помічники. За кожну правильну відповідь учасники отримують зірочку. У кінці кожного туру вибуває один учасник, що отримав менше зірочок.

Вчитель: Чи знайдеться на світі людина, яка хоч раз на віку не мандрувала б чарівною країною казки?!

Багато хто вирушав до неї, дивовижної, таємничої, доброї, мудрої і справедливої, ще крихітним малям, міцно вхопивши за руку свою бабусю чи дідуся, тата чи маму.

Напевно, кожен пам’ятає і свою першу самостійно прочитану казку.

От і сьогодні ми знову запрошуємо вас у мандрівку в чарівну країну казок.