|
Якщо людина не знає, до якої
мети вона рухається, для неї
жоден вітер не буде попутним.
Сенека
Свого часу К.Ушинський писав: "... у вихованні все повинно ґрунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, як би хитро він не був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання". Ці слова залишаються актуальними й нині, в умовах сьогодення.
Які нові якості повинен мати педагог XXI століття?
По-перше, він повинен бути підготовлений до нової професійної ролі. Мова про те, що він не може вже бути абсолютним носієм знань. Він не може бути наглядачем за учнем. Він повинен бути людиною, що супроводжує процес самопізнання і саморозвитку дитини.
Основна роль учителя природничо-математичного циклу сьогодні – не лише дати певну суму знань з математики, фізики, хімії, біології, географії учневі, а й навчити його вчитися, самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці, тобто формувати компетентності як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
По-друге, учитель повинен бути готовим до сучасної соціальної ролі, тобто формувати самодостатню людину, конкурентноспроможного фахівця.
Окрім того, учитель повинен бути готовим до професійних технологій, до нових технологій навчальної діяльності. Це, безумовно, інформатизація, комп'ютеризація. Перехід до профільної школи ставить цілу низку нових вимог до педагога. Тут він повинен бути готовим варіювати зміст, вимоги, підходи до викладання предмета. Отже, сучасність ставить високі вимоги до професійності вчителя, тому він повинен бути готовим до змін, відкритим до новацій. Щоб виховати учня-творця, педагог сам повинен стати творцем, дослідником, новатором. На формування якісно нового педагога налаштована вся система методичної роботи, тобто система взаємозалежних дій та заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації професійної майстерності кожного вчителя. Тому можна визначити, що робота методичного об’єднання займає важливе місце в підвищенні професійної компетентності педагога, бо саме під час засідань МО (методичного об’єднання) кожний учитель набуває навичок самоаналізу своєї діяльності, що сприяє активізації й прискоренню процесу удосконалення педагогічної майстерності вчителя.
З цією метою можна використовувати як традиційні, так і нетрадиційні форми та методи науково-методичної роботи, а саме: Засідання ШМО
• Ділові педагогічні ігри
• Лекції
• Консультації
|
Левенець Л.В.
Левенець Людмила Вікторівна
I. Відомості про учня 