Осінь завжди дарує нам свої щедроти, а ще – багато свят. Наймудріше, найпрекрасніше – це День Учителя. Хто він, справжній педагог.

Педагог – це безмежне море добра, краси, любові, ласки. Як говорив французький філософ-гуманіст Мішель де Монтень: «Коли твориш добро, сам переповнюєшся радісним задоволенням і виправданою гордістю, яка супроводжує чисту совість».

Учителем не може стати будь-хто. Педагог – це посланець Бога. Саме він навчає нас, творить особистість. Учителі з великої літери залишаються ними до останньої хвилини свого життя, до останнього стуку серця.

Той, хто покликаний віддавати душу, серце, себе самого дітям, залишиться таким назавжди.

Напередодні свята учні 9-11 класів навчального закладу говорили слова вдячності та вітали вчителів.

 

Життя усім лиш раз дається.

Хтось плаче з ним, а хтось – сміється,

Хтось дім будує, хтось – співає,

А хтось під куполом літає,

Вершини гір хтось підкоряє,

Хтось знахідки в землі шукає,

Хтось хліб у полі засіває,

А хтось – вугілля здобуває.

Хтось водить в морі кораблі –

Професій вдосталь на землі,

Та головна із них – одна,

Віддатись треба в ній сповна.

Учитель – горде її ймення,

І це від Бога, як знамення.

Це той, хто розуму навчає,

Зернята мудрості і правди засіває,

Щоб лан зійшов, заколосився,

Щоб бур’яном не засмітився,

А гарним щоб був урожай –

В душі своїй добро ти май.

І кожен, хто цей шлях обрав,

Легких стежинок не шукав.

Тож хай святиться ймення вчитель,

Людського розуму і душ всіх повелитель,

Бо ти з колін світ підіймаєш,

Дорогу в майбуття нам прокладаєш.

Ти – путівник, дороговказ,

Поради твої ми згадаємо не раз.