Психологічний супровід дітей, які перебувають на індивідуальному навчанні Друк
Вівторок, 21 жовтня 2014, 10:01
  altКожна дитина – особлива, це беззаперечно. Але все ж є діти, про яких говорять «особливі» не для того, щоб підкреслити унікальність здібностей, а задля того, щоб відмітити ті особливі потреби, які відрізняють їх від інших дітей. Незалежно від стану здоров’я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, кожна людина має право на повноцінне життя, освіту, якість якої не відрізняється від якості освіти решти людей. Саме цей принцип є основним в організації навчання дітей з особливими освітніми потребами.

 Важливим показником розвитку суспільства є гуманне, турботливе й милосердне ставлення до дітей із особливими потребами, які не мають змоги вести повноцінне життя.

 Виходячи з практики роботи, діти із затримкою психічного розвитку та легкою розумовою відсталістю становлять найчисельнішу групу серед тих, які потребують спеціальної допомоги у процесі навчання та соціальної адаптації.

 Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами забезпечують працівники психологічної служби (практичні психологи та соціальні педагоги) загальноосвітніх навчальних закладів спільно з педагогами, які здійснюють навчально-виховний процес.

 Діти, які перебувають на індивідуальному навчанні, навчаються вдома, проте в освітньому закладі має домінувати не жаль до такої дитини, а турбота, емпатійність, чуйність і тактовна взаємодія, з одного боку, а з іншого – ставлення до неї як до рівноправного члена колективу. Тому на свята або різні події треба запрошувати цю дитину також. Це допоможе їй адаптуватись у соціальній сфері і буде розвивати її можливості спілкування з однолітками.

 Базуючись на особистісному і системно-орієнтованому підході, психологічний супровід повинен являти собою комплексну систему всебічної, динамічної, корекційної і розвивальної допомоги у відповідності з віковими та індивідуальними потребами дітей.

Психологічна та соціально-педагогічна робота з «особливою дитиною» має спрямовуватися на досягнення головної мети – підготувати її до самостійного життя. Але потрібно слідкувати, щоб допомога та підтримка під час навчання не перевищувала необхідну, інакше дитина стане занадто залежною від неї.

Основні напрями психолого-педагогічного супроводу індивідуального навчання передбачають роботу не тільки з дітьми, а й з батьками, педагогами, іншими учнями:

1. Психопрофілактична та психокорекційна допомога дитині з особливими освітніми потребами.

2. Інформаційно-роз’яснювальна робота з педагогами і батьками.

3. Психологічне консультування батьків.

4. Створення сприятливого соціально-психологічного середовища через спеціальну підготовку педагогів та учнів конкретного класу.

 Важливою ланкою психологічної допомоги дітям і підліткам з проблемами у розвитку є психологічна підтримка.

 Психологічна підтримка розрізняється залежно від об'єкта, на який вона спрямована, і представлена двома головними напрямами: психологічна підтримка батьків та інших родичів дітей з порушеннями у розвитку та психологічна підтримка власне дітей.

 Психологічна підтримка — це важлива ланка у системі психологічної допомоги батькам дітей з проблемами у розвитку. Основною метою такої підтримки є підвищення сенситивності батьків до проблеми дитини,зменшення емоційного дискомфорту в батьків у зв'язку із захворюванням дитини, формування у них адекватних уявлень про потенційні можливості дитини, оптимізацію їх педагогічного потенціалу.

Ще однією з важливих ланок у системі психологічної допомоги дітям з проблемами у розвитку є психологічна корекція, основна мета якої — гармонізація особистісного й інтелектуального потенціалу дитини, виправлення порушень у психічному розвиткові, профілактика можливих відхилень у розвитку.

У нашій школі є чотири категорії дітей, які перебувають на індивідуальному навчанні: діти з затримкою психічного розвитку, діти із затримкою розумового розвитку, сліпа дитина та учні, які навчаються за загальноосвітньою програмою.

 Суть діяльності психологічної служби полягає в супроводі дитини в процесі її навчання, що дає можливість впровадити шкільну психологічну діяльність в навчально-виховну систему. Стає можливим об’єднання мети психологічної та педагогічної практики, фокусування на головному - на особистості учня, створенні сприятливих соціально-психолого-педагогічних умов для її успішного навчання та розвитку.

 Таким чином, спеціаліст, який працює з дітьми з порушеннями розвитку насамперед повинен пам’ятати:

1. У кожній дитині закладені можливості і здібності, які необхідно розкрити, підтримувати і розвивати.

2. Кожна дитина є унікальною особистістю.

3. Порушення інтелектуального розвитку - це порушення у сфері розуміння. Несприятливе оточення перетворює це на недолік, значить, це проблема оточення, а не хворого.

4. Дитина з порушенням розвитку зростає і дорослішає, її життєвий цикл такий самий, як у інших людей.

5. Усі діти мають можливість прожити хороше і різноманітне життя. Давайте надамо їм цю можливість!