Система уроків з використанням елементів інтеграції на тему: «Властивості кислот і основ» Хімія 8 клас

Мета: ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями кислот; розширити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних властивостей кислот, їх взаємодії з металами, основними оксидами, основами й солями; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей кислот; виховувати витримку, силу волі, креативність.

Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, робота з опорною схемою.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, хімічні реактиви.

На початку уроку я хочу прочитати вам уривок з твору

Л. Керрола «Аліса в Країні чудес»: «За кілька кроків від неї сидів на гілці Чеширський кіт.

- А куди ти хочеш потрапити?–спитав кіт у відповідь.

Питання до класу: « Що хоче сказати цим кіт Алісі та навіщо я прочитала ці слова на самому початку уроку?» (відповідь учнів)

Учитель. Так, правильно, потрібно знати мету своєї роботи. І сьогодні на уроці ми будемо вчитися спостерігати і робити висновки. Ці вміння потрібні в житті кожної людини. Для нас спостерігати – це не просто помічати, адже спостереження – перший етап людського пізнання. Тому постарайтеся сьогодні хоча б подумки, а іноді й уголос, починати свою відповідь словами: «А от я помітив…».

На попередніх уроках ми познайомилися з фізичними й хімічними властивостями оксидів.

Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук. Таблиця 1

Отже, більшість відомих кислот — це водні розчини. Без води їх властивості змінюються. Наприклад, безводна сульфатна кислота не взаємодіє із залізом, що дозволяє перевозити її в сталевих цистернах. А розчин цієї кислоти розчинить цистерну дорогою. Безводна хлоридна кислота — це газ гідроген-хлорид. А в разі розчинення у воді — це хлоридна кислота, що входить до складу шлункового соку.

Для проведення цієї лабораторної роботи ми використаємо пластинку для мікрометоду.

Акуратно капаємо в перший ряд по дві краплі хлоридної кислоти, у другий ряд — по дві краплі сульфатної кислоти. Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну краплю метилового оранжевого, у друге — одну краплю лакмусу, у третє — одну краплю фенолфталеїну.

Висновок. У розчинах кислот метиловий оранжевий набуває рожевого забарвлення, лакмус — червоного. Отже, розчини кислот можна визначити з допомогою індикатора метилоранжу або лакмусу.

Для експерименту в три пробірки наливаємо хлоридну кислоту; у першу додаємо шматочки мідного дроту, у другу - гранули цинку, у третю - магнієву стружку.

Це пов’язано з властивостями металів. М. М. Бекетов розташував метали відповідно до їх активності в ряд від найсильніших до найслабших.

Цей ряд так і називається — ряд активності металів. (Розглядаємо таблицю, знаходимо ряд активності металів у підручнику.) Водень серед металівперебуває не випадково. Він розділяє метали на активні, які витісняютьводень із розчинів кислот, і ті, що не взаємодіють із розчинами кислот і водень не витісняють.

Увага! Нітратна кислота по-особливому реагує з металами. Водень не витісняється жодним із металів, наприклад:

- Чому знебарвлюється розчин? (Середовище стало нейтральним)

Така реакція між розчинами кислот і основ називається реакцією нейтралізації. Поясніть, чому.

Кислоти можуть витісняти більш слабкі кислоти з їхніх солей.

Здійснимо реакцію, яку вам доводилося спостерігати багато разів, коли мама гасила оцтом соду.

Наливаємо в пробірку розчин натрій карбонату й додаємо кілька крапель хлоридної кислоти. З’являються бульбашки газу — ознака протікання хімічної реакції. Запишемо рівняння:

Насиплемо в пробірку кальцій оксид, додамо розчин хлоридної кислоти. Що спостерігаємо? (Оксид розчинився)

Це реакція обміну — дві складні речовини обмінюються своїми складовими.

Візьміть таблицю1, яку ми почали заповнювати на початку уроку.

- В які ще клітинки ми можемо поставити знак «плюс»?

Творче завдання. Скласти правила роботи з кислотами.

Тема. Хлоридна кислота: властивості, одержання, застосування

Мета: ознайомити учнів із добуванням, застосуванням і поширенням у природі хлоридної кислоти; закріпити знання правил ТБ при роботі з кислотами в лабораторії; виховувати вміння працювати колективно, самостійно; вміння висловлювати свою думку, аргументувати її, логічно мислити. Розвивати вміння працювати з підручником та додатковою літературою.

Форми роботи: розповідь учителя, лабораторні досліди, робота з опорною схемою, робота з підручником та додатковою літературою.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, хімічні реактиви, плакат «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії».

Нас, кислот, запам'ятай: „Н" спочатку, так і знай!

І як впізнаєш, що це ми, руки й одяг бережи!

Учень розповідав біля дошки про хімічні властивості кислот. Знайдіть помилки в нижченаведених висловлюваннях і виберіть тільки ті хімічні властивості, які характерні для кислот:

а) забарвлення розчину лакмусу в синій колір;

б) забарвлення розчину лакмусу в червоний колір;

Наведіть рівняння відповідних реакцій і назви продуктів реакцій у вигляді опорної схеми «Властивості кислот».

Робота з опорною схемою «Хімічні властивості кислот».

1) Повідомлення учнів про історію відкриття хлоридної кислоти (Презентація у вигляді «Слайд-шоу») ( Додаток 1).

2) Лабораторний дослід № 2. Взаємодія хлоридної кислоти з металами

Учитель нагадує учням про необхідність дотримання правил техніки безпеки під час виконання лабораторного досліду. Особливу увагу слід приділити заходам безпеки під час роботи з кислотами. (Розглядаємо підготовлені учнями схеми.)

Завдання. У протоколі під номером пробірки зазначений реактив, що міститься в цій пробірці. Акуратно додайте в кожну пробірку три-чотири краплі хлоридної кислоти, запишіть ознаки реакції та висновок про активність металів.

Підбиття підсумків лабораторного досліду: учні по черзі зачитують результати експерименту, спільно вносять виправлення в протоколи, роблять висновки.

3) Якісна реакція на хлоридну кислоту та її солі ( Демонстраційний дослід №5). Колективно обговорюються результати досліду; учні записують рівняння реакцій та доповнюють висновок: спільні з іншими кислотами властивості хлоридної кислоти зумовлені наявністю в її складі атомів …. , а особливі …

А) хлоридна кислота має характерний різкий запах, тому що є розчином … у воді;

Б) В одному об’ємі води розчиняється 500 об’ємів …..;

В) у лабораторних умовах його добувають при нагріванні кристалічного … з концентрованою ….;

Д) установіть відповідність між властивостями і застосуванням хлоридної кислоти:

1. Заповніть опорну схему відповідними рівняннями реакцій за участю НСІ.

2. Як відбувається травлення в шлунку? Яке значення має НСІ у цьому процесі? Чому хлоридна кислота не пошкоджує стінки шлунка? ( Додаток 2)

Творче завдання. Скласти за підручником схему «Використання кислот», розгадати кросворд ( Додаток 3)

Важко сказати, хто і коли вперше отримав соляну кислоту. Відомо, що вже в кінці XV ст. алхімік Василь Валентин і в XVI ст. Андреас Лібавій в старанних пошуках чудодійного життєвого еліксиру прожарювали у своїх алхімічних приладах кухонну сіль з галуном і купоросами та отримали продукт, який описали під назвою «кислого спирту». Це і була знайома тепер нам соляна кислота, дуже нечиста.

Для перших дослідників це була абсолютно нова речовина, що володіла властивостями, які сильно вражали їх уяву. Нюхаючи її, вони задихалися і кашляли, «кислий спирт» димів у повітрі. При пробі на смак, вона обпалювала язик і піднебіння, метали вона роз'їдала, тканини руйнувала.

У 1658 р. німецький хімік І.Р. Глаубер (1604-1670) знайшов новий спосіб отримання соляної кислоти, яку він назвав «соляним спиртом». Спосіб цей широко застосовується досі в лабораторіях. Він нагрівав кухонну сіль з концентрованою сірчаною кислотою і «дим», що виділявся, поглинався водою.

У 1772 р. англійський хімік Джозеф Прістлі (1733-1804) встановив, що при дії сірчаної кислоти на кухонну сіль виділяється безбарвний газ, який може бути зібраний над ртуттю, і що цей газ має надзвичайно велику здатність розчинятися у воді. Водний розчин цього газу отримав назву «соляної кислоти» (acidum muriaticum), а сам газ Прістлі назвав «чистою газоподібною соляною кислотою».

У 1774 р. шведський хімік К.В. Шеєле (1742-1786), досліджуючи дію соляної кислоти (яку він називав ще «соляним спиртом») на манган(IV) оксид, довів, що він розчиняється в соляній кислоті на холоді, утворюючи темно-коричневий розчин, з якого при нагріванні виділяється газ жовто-зеленого кольору, що володіє дуже різким запахом, здатністю руйнувати рослинні фарби і діє на всі метали, не виключаючи золота. Шеєле, як послідовник флогістонної теорії, яка панувала в той час, вважав, що сенс цієї реакції полягає в тому, що під час взаємодії манган(IV) оксиду з соляною кислотою йде з неї флогістон, завдяки чому соляна кислота перетворюється в жовто-зелений газ. Тому сам газ він назвав «дефлогістованою соляною кислотою».

3) Назва кислоти, яка за агрегатним станом тверда.

6) Назва кислоти, яка містить кислотний залишок SO₃.

Мета: сформувати знання про фізичні та хімічні властивості основ; розвивати уміння проводити хімічний експеримент, спостережливість; формувати світоглядну та здоров’язберігаючу компетенції.

Методи навчання:словесні; пояснювально-ілюстративні; дослідницькі; частково-пошукові; практичні; інтерактивні.

Міжпредметні зв’язки: хімія, основи здоров’я, суспільствознавство. Обладнання та матеріали: таблиці:«Розчинність кислот, основ, солей у воді», «Правила техніки безпеки під час роботи з лугами», тестові завдання для самоконтролю знань за темою «Основи».

Обладнання: штатив з пробірками, пробіркотримач, спиртівка, сірники.

індикатори (лакмус, метилоранж, фенолфталеїн, універсальний);

розчини: кальцій гідроксиду, хлоридної кислоти, борної кислоти, сульфатної кислоти, купрум(ІІ) сульфату, «Містер Мускул»; кальцій карбонат.

Очікувані результати: учень: складає і пояснює формули основ; характеризує їх фізичні властивості та хімічні властивості лугів; ілюструє властивості основ рівняннями хімічних реакцій; розрізняє основи за функціональними ознаками; експериментально розпізнає розчини лугів; проводить хімічний експеримент; висловлює судження щодо безпечного поводження з лугами та побутовими хімічними засобами.

Привітання, створення позитивного емоційного настрою, налаштування на активну діяльність.

Застосовую інтерактивний прийом «Я вітаю». «Я вітаю тих, хто…», додаючи фрази: «…хоче працювати; у доброму гуморі; хотів би дізнатись про щось нове» тощо. Після кожної фрази учні, які вважають, що фраза стосується їх, піднімаються. Всі їм аплодують.

Перевірка виконання домашнього завдання; вияснення, які завдання викликали в учнів найбільше труднощів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань

· Дайте визначення основам? (атоми металу і гідроксильні групи)

· Чим зумовлена кількість гідроксильних груп у складі основ? (валентністю елемента металу)

· Як поділяють основи щодо розчинності у воді? (луги і нерозчинні у воді)

· Чим відрізняються луги від нерозчинних основ за фізіологічною дією? (їдкі речовини)

Перевірка здійснюється методом «Самоконтролю», за даним ключем.

Ключ до перевірки відповідей (проектується на екран):

Ситуація. Наталка разом з мамою вирішили зробити генеральне прибирання на кухні: вичистити поверхні стола, кухонної плити, раковини, оздоблювальної плитки, внутрішньої поверхні мікрохвильової печі, відра для сміття тощо. Для цього вони вирішили скористатись універсальним засобом для кухні «Містер Мускул». Раптом частина їдкої рідини хлюпнула мамі на руку. Жінка швидко змила її водою. Але далі завагалась: чим обробити уражену ділянку – розчином питної соди чи борної кислоти або розбавленим водою оцтом? За порадою звернулась до доньки, учениці 8 класу. Що порадила Наталка мамі? Чому?

Щоб зрозуміти природу речовин, їх місце серед інших сполук, процеси взаємоперетворення, необхідно вивчити хімічні властивості речовин.

Повідомлення теми, завдань уроку, очікуваних результатів.

1) Фізичні властивості основ (Демонстрація зразків основ).

-- Які фізичні властивості проявляють луги та нерозчинні основи?

2) Виконання лабораторного досліду №3. Робота в парах.

Пригадуємо застережливі заходи під час роботи з їдкими речовинами, спиртівкою та надання медичної допомоги в разі недотримання техніки безпеки.

Лобораторний дослід №3. Дія розчинів лугів на індикатори

Завдання. У чотири пробірки налийте по 1 мл розчину натрій гідроксиду. Випробуйте його дію на фенолфталеїн, лакмус, метиловий оранжевий, універсальний індикатори. Що спостерігаєте? Порівняйте дію кислот на індикатори. Результати запишіть в таблицю.

3) Демонстр. досл. № 7. Хімічні властивості основ

Результати спостережень записуємо в таблицю

Дослід. Взаємодія лугів з кислотними оксидами

Демонструю добування карбон(ІV) оксиду взаємодією кальцій карбонату з розчином хлоридної кислоти. Пробірку закриваю гумовою пробкою з газовідвідною трубкою. Карбон(ІV) оксид пропускаю в розчин кальцій гідроксиду. Що спостерігаємо? Про що це свідчить?

Коментований запис рівняння реакції: Ca(OH)₂ + CO₂ = CaCO₃ ↓ + H₂O

Дослід. Взаємодія лугів з розчинами кислот

Скористаємося розчином лугу, до якого додали фенолфталеїн у лабораторному досліді №3. Сульфатну кислоту додаємо краплями до зміни кольору індикатора. Пропоную самостійно записати спостереження та рівняння реакцій. Зробіть висновки.

У пробірку наливаю 1 мл розчину купрум(ІІ) сульфату, додаю розчин натрій гідроксиду до видимих змін. Що спостерігаєте? Запишіть рівняння проведених реакцій. Зробіть висновки.

Коментований запис рівняння реакції: CuSO₄ + 2NaOH = Cu(OH)₂↓+ Na₂SO₄

Завдання1. Складіть опорну схему, яка відобразить хімічні властивості лугів (Луги: і + КоКС).

Завдання2. Порівняйте хімічні властивості лугів та кислот, виявіть спільні та відмінні властивості, скориставшись «Діаграмою Венна»

В ході обговорення приходимо до висновку, що луги та кислоти розчинні у воді мають спільні й відмінні хімічні властивості. Формується світоглядна роль хімії, а саме підтвердження одного з основних законів діалектики – закону єдності й боротьби протилежностей.

Завдання. То чим же обробити уражену «Містером Мускулом» ділянку шкір – розчином питної соди чи борної кислоти? Практично продемонструвати вирішення проблеми.

Представники групи, яка справилась із завданням найшвидше, демонструють вихід із ситуації біля столу вчителя.

Наливаємо в пробірку розчин «Містер Мускул», додаємо індикатор, наприклад, фенолфталеїн. Спостерігаємо зміну забарвлення на малинове. Отже, в розчині є луг. Нейтралізуємо його розчином борної кислоти. Забарвлення зникло. Луг нейтралізовано.

Обробити уражену ділянку шкіри треба розчином борної кислоти.

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати §17, ст. 82, 84 (Ярошенко О.Г. Хімія 8. Київ.: Освіта, 2008); творче завдання – здійснити перетворення:

Для підведення підсумків, скористаємось інтерактивною методикою «Одним словом». Фіксую слова учнів на дошці й за необхідністю прошу прокоментувати.

Оцінюючи результати уроку, спільно виставляємо оцінки з урахуванням активності кожного учня під час роботи у складі групи та участі в інших формах навчальної діяльності.

Тестові завдання для самоконтролю знань за темою «Основи»

1.Вкажіть назву речовини, що виражена формулою Са(ОН)₂:

2. Серед переліку формул: MgO, Fe(OH)₂, CO₂, NaOH, HNO₃, Cr(OH)₃ переважають

3. Вкажіть гідроксид, у якому валентність металу найвища:

4. Вкажіть валентність металу у гідроксиді складу Zn(OH)₂: а) І; б) ІІ; в) ІІІ.

5. У якому стовпці запропонованих формул знаходяться формули лише основ:

Тестові завдання для самоконтролю знань за темою «Основи»

1.Вкажіть назву речовини, що виражена формулою Fe(ОН)₂:

2. Серед переліку формул: MgS, Ba(OH)₂, K₂CO₃, KOH, H₂SO₄, Al(OH)₃ переважають

3. Вкажіть гідроксид, у якому валентність металу найнижча:

4. Вкажіть валентність металу у гідроксиді складу Cr(OH)₃: а) І; б) ІІ; в) ІІІ.

5. У якому стовпці запропонованих формул знаходяться формули тільки основ:

Тема. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ у процесі нагрівання

Мета:розширити знання про основи, за допомогою експерименту порівняти хімічні властивості розчинних і нерозчинних основ, ознайомити з реакцією нейтралізації, розглянути процес реакції розкладу, розвивати вміння і навички складань рівнянь хімічних реакцій; виховувати предметну, комунікативну, полікультурну компетентність.

Міжпредметні зв’язки: хімія, основи здоров’я, суспільствознавство.

Обладнання та реактиви: штатив з пробірками, прилад для нагрівання, пробірко тримач, розчини: натрій гідроксиду, хлоридної кислоти, сульфатної кислоти, фенолфталеїну; препарат «Маалокс»; купрум(ІІ) гідроксид.

В своїй життєдіяльності людина зустрічається з основами: у природі – з мінералами, у побуті – це мийні засоби, зубні пасти, використовується цей клас речовин в цукровій, будівельній промисловості. Тому важливо знати властивості цих речовин і правила безпечного поводження з ними.

5) На минулому уроці ми вивчили таку хімічну властивість лугів, як дія на ….

6) У розчинах лугів метиловий оранжевий, набуває ……..забарвлення, лакмус—……, фенолфталеїн —……... Отже, розчини лугів можна визначити з допомогою….. Нерозчинні основи на індикатори ………

1. Хімічні властивості лугів (робота в парах)

1) Яких заходів безпеки слід дотримуватися при роботі з лугами? ( сам. роб. ст.83)

2) Взаємодія з кислотами. Лаб. дослід. №4. Взаємодія розчинів лугів з кислотами.

В одну пробірку наливаємо розчин натрій гідроксиду і кілька крапель фенолфталеїну, додаємо хлоридну кислоту. Що спостерігаємо? (Учні записують рівняння хімічної реакцій. Формулюють визначення реакції нейтралізації.) Результати лаб. дослідів 4-6 записуємо в таблицю

1)Взаємодія з кислотами. Лаб. дослід. №5. Взаємодія нерозчинних основ з кислотами.До складу антацидного (проти печії) препарату «Маалокс» входять гідроксиди Магнію й Алюмінію.

Помістіть у пробірку 4-5 крапель препарату і краплями, щоразу струшуючи пробірку, добавляйте розчину хлоридної кислоти. Опишіть спостереження, поясніть їх. Складіть рівняння реакцій.

Яку ознаку реакції ви виявили в цьому досліді?

2) Розкладання під час нагрівання. Лаб. дослід. №6. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання(ст. 84). У суху пробірку помістіть купрум(ІІ) гідроксид.Закріпіть пробірку у пробіркотримачі. Прогрійте всю пробірку, а потім нагрійте ту її частину, де міститься речовина. Стежте за змінами, що відбуваються у пробірці. Результати спостережень опишіть у зошиті. Запишіть рівняння проведених реакцій. Зробіть висновки.

3) Складіть ключове слово, яке б характеризувало властивості нерозчинних основ (КТ—хім. вл. нерозчинних основ)

V. Узагальнення і систематизація знань (робота в групах)

2. Порівняйте хімічну активність лугів та нерозчинних основ, виявіть спільні і відмінні властивості, скориставшись «Діаграмою Венна»

Знання властивостей класів неорганічних сполук дозволяє нам припустити, з допомогою яких реакцій можна одержати ту чи іншу речовину.

VII. Домашнє завдання: прочитати § 17, виконати вправи: 3,5(ст. 85) (Ярошенко О.Г. Хімія 8. Київ.: Освіта, 2008); творче завдання- скласти схему застосування основ.

Мета: сформувати поняття амфотерності як властивості речовин виявляти кислотно-основні властивості; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між властивостями речовин та їх біологічним, побутовим, промисловим значенням.

Методи навчання: словесні; пояснювально-ілюстративні; частково-пошукові ; практичні; дослідницькі; репродуктивні; інтерактивні.

Міжпредметні зв’язки: хімія, основи здоров’я, фармакологія, суспільствознавство.

Обладнання та матеріали: реактиви і посуд згідно інструкції до проведення хімічного експерименту, періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, аркуші паперу, олівці, фломастери.

Очікувані результати: учень: складає формули солей, утворених взаємодією амфотерних гідроксидів з лугами; класифікує основи на типові та амфотерні гідроксиди; характеризує амфотерність як властивість виявляти кислотно-основні властивості; ілюструє властивості сполук рівняннями хімічних реакцій; встановлює причинно-наслідкові зв’язки між властивостями речовин та їх біологічним, побутовим, промисловим значенням.

Робота в групах. Виконання міні-проектів

Учні об’єднуються у групи. Кожна група отримує завдання для виконання міні-проекту.

І група. Які речовини відносяться до оксидів? Як класифікують оксиди? Які вони мають властивості? Наведіть приклади.

ІІ група. Які речовини називаються кислотами? Які ви знаєте класифікації кислот? Які властивості мають кислоти? Наведіть приклади.

ІІІ група. Який склад основ?Як класифікують основи щодо розчинності у воді, щодо кислотності? Які властивості основ ви знаєте? Наведіть приклади.

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності

Коментар. Луги і більшість нерозчинних основ взаємодіють з кислотами і не взаємодіють з представниками свого класу. Кислоти взаємодіють з основами і не взаємодіють з іншими кислотами. Перевіривши експериментально з якими речовинами взаємодіє дана речовина, а з якими – ні, можна з упевненістю сказати: до класу основ, чи до класу кислот вона належить. Це загальне правило. Проте воно має виняток, зрозуміти який нам допоможуть досліди з цинк гідроксидом.

До яких основ належить цинк гідроксид за здатністю розчинятися у воді? (основа нерозчинна у воді) Цинк гідроксид ще й амфотерний. Що це за властивість?

Повідомлення теми, мети уроку, очікуваних результатів.

Дослід 1. У пробірку наллємо розчин цинк сульфату й додаватимемо невеликими порціями розчин натрій гідроксиду до видимих змін. Що спостерігаємо? (утворення осаду)

Утворений осад розділимо на дві частини та проведемо досліди.

Дослід 2. У першу пробірку з цинк гідроксидом додамо розчину хлоридної кислоти. Що спостерігаємо? ( осад відразу зникає, що є ознакою перебігу хімічної реакції)

Рівняння реакції: Zn(OH)₂ + 2HCl = ZnCl₂ + 2H₂O (реакція обміну)

Висновок: відбулася реакція нейтралізації, в якій цинк гідроксид виявляє властивості основи.

Дослід 3. У другу пробірку з цинк гідроксидом додамо розчин натрій гідроксиду. Що спостерігаємо? (осад зник – ознака хімічної реакції)

Отже, два гідроксиди провзаємодіяли між собою. Який тип хімічної реакції? (реакція сполучення)

Коментар. Утворилася сіль натрію, в якій замість звичного кислотного залишку є залишок, що містить один атом цинку та чотири (тетра) гідроксильні групи. Залишок такого виду записують у квадратних дужках.

Висновок: у цій реакції цинк гідроксид відіграв роль кислоти, бо металічний елемент Цинк після реакції увійшов до складу кислотного залишку.

Завдання 1. Знайдіть у підручнику та опрацюйте поняття «амфотерний», «амфотерний гідроксид» (ст. 63).

Вводимо поняття «амфотерності», «амфотерного гідроксиду».

Завдання 2. Випишіть формули амфотерних оксидів та гідроксидів, що їм відповідають (ст. 64). Охарактеризуйте місцеположення у періодичній системі хімічних елементів тих хімічних елементів, які утворюють амфотерні сполуки.

Коментар. Амфотерні гідроксиди реагують з лугами не лише в розчині, а й у розплаві: t⁰

Утворена сіль має двовалентний кислотний залишок ZnO₂(ІІ). Наявність у ньому Цинку доводить, що при сплавлянні з лугом цинк гідроксид виявив властивості кислоти.

Висновок. Проведені досліди свідчать, що поділ складних неорганічних речовин на оксиди, кислоти, основи, солі не позбавлений винятків. Трапляються речовини зі змішаними властивостями – амфотерні оксиди, гідроксиди.

3. Використання основ. Повідомлення підготовлені учнями.

Перевірка: представник від кожної групи записує рівняння на дошці.

Дайте назви сполукам. Зазначте типи хімічних реакцій.

Перевірка – записи рівнянь на дошці. Обговорення.

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати §18, вик. впр. 2, ст. 89. Творче завдання. Порівняйте хімічні властивості амфотерної сполуки – алюміній гідроксиду та типової основи – ферум (ІІ) гідроксиду, скориставшись «Діаграмою Венна»

Тема. Практична робота «Розв'язування експериментальних задач»

Мета: перевірити знання правил техніки безпеки, навики роботи з лабораторним устаткуванням, хімічними реактивами, навички проведення хімічного експерименту, перевірити навички практичного використання знань про фізичні й хімічні властивості кислот та основ, робити висновки на основі отриманих результатів.

Обладнання та матеріали: штатив з пробірками, пробіркотримач, спиртівка, шпатель, розчини натрій хлориду, натрій гідроксиду, хлоридної та сульфатної кислоти, купрум(II) оксиду, магній; індикатори.

Учитель з лаборантом до початку уроку роздають необхідне обладнання й зошити для практичних робіт. Учитель повідомляє тему практичної роботи, пояснює форму проведення уроку й просить учнів сформулювати! мету практичної роботи. Учитель пояснює принципи оформлення результатів практичної роботи в зошитах.

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань

Учитель проводить усну перевірку письмового домашнього завдання та бесіду, протягом якої повторюються знання про вивчені класи неорганічних сполук (Додаток 1; логічні схеми, які відображають хімічні властивості основ і кислот).

Учні називають правила техніки безпеки при проведенні практичних робіт.

Експериментальні задачі — це практичні завдання, при виконанні яких необхідно проводити досліди та спостереження.

Задача 1. У трьох пронумерованих пробірках містяться розчини: натрій хлориду, натрій гідроксиду та хлоридної кислоти. Визначте, в якій пробірці міститься кожен із цих розчинів.

1. Виявіть розчини дією індикаторів (метилоранжевого або лакмусу).

3. Зробіть висновок, у якій пробірці який розчин міститься.

1. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення.

2. Результати досліджень запишіть у таблиці.

1. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити дані перетворення.

2. Результати досліджень запишіть у таблиці.

1. Складіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити запропоновані перетворення:

2. Якими способами можна добути сіль-хлорид алюмінію? Напишіть рівняння реакцій.

Творче завдання. Складіть план проведення таких експериментів:

1. Доведіть наявність кислоти у складі мийного засобу «Cilit magic»;

2. Доведіть наявність лугу у складі рідкого засобу для чищення каналізаційних труб «Крот».

інтегрованого уроку з хімії, історії, географії та трудового навчання

на тему: “Сірники: історія та шляхи модернізації ”

Вчителі: Діброва А. Д., Чепурнова О. П.

смт Олександрівка

2011-2012 н. р.

Тема. Сірники: історія та шляхи модернізації

Мета:

· Вивчити склад, особливості розвитку й розміщення сірникової промисловості світу, розширити знання з історії добування сірників, географії їх поширення, з’ясувати на основі вивчених властивостей сполук неметалів екологічні наслідки сірникової промисловості; оцінити згубну дію на здоров’я людини і довкілля сполук неметалів;

· Розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, висувати гіпотези, встановлювати міжпредметні зв’язки, вдосконалювати навички роботи в групах з додатковою літературою, компетенції самостійного пошуку нових знань, їх самоаналіз та інтеграцію, уміння співвідносити навчальний матеріал з реаліями сьогодення; сприяти формуванню в учнів уявлення про сірники як одного з найважливіших елементів людського життя шляхом систематизації знань із різних предметів;

· Виховувати інтерес до вивчення суспільно-природничих наук, почуття співпричетності до процесів модернізації промисловості, культури спілкування, вміння висловлювати власні думки, складати прогнози на перспективу сірникової промисловості

Обладнання: підручники з хімії та географії, робочі зошити, роздатковий матеріал, проектор, довідкові матеріали з інтернет-ресурсів, комп’ютер, географічні карти корисних копалин світу та України; колекції мінералів і гірських порід, колекція коробок сірників, вироби із сірників, фотоматеріали.

Тип уроку: узагальнення й систематизації знань

Форма проведення: інтегрований урок із хімії, історії, географії та трудового навчання

Методи: інтерактивного навчання («Ромашка», неперервна шкала думок, «навчаючи - учусь», дискусія, робота в малих групах), самостійна робота, демонстраційний експеримент.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя.

Сьогодні урок незвичайний, бо ви маєте продемонструвати знання з суспільно-природничих наук. Ми будемо працювати у групах. Ви отримали випереджувальні завдання і детально опрацювали запропонований матеріал певного періоду. Перед вами знаходяться правила роботи у групах (Додаток 1), до яких ви будете звертатися протягом уроку. У кожній із груп є експерти з історії, хімії, географії, філуменії. Їх завдання - слідкувати за відповідями виступаючих і по закінченню уроку визначити найкращих знавців.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Інтерактивна вправа «Ромашка» - перевірка знань термінів. Кожна група пояснює по 2 терміни.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

За свідченням наших не дуже давніх предків щонайменший споживчий ”кошик“ для виживання у тяжкий період, урятування від погибелі виглядав ось так: вода, хліб, сіль, мило, дрова, гас – і неодмінно сірники! Так він виглядав для нашого народу в період фашистської окупації і в перші післявоєнні роки. Та і сьогодні ми часто звертаємося до цих предметів побуту. Усім – від малого до старого – знайоме слово ”сірники“, але не кожен знає, як поєднані поняття саме з сірниками, історію їх виникнення і розвитку.

ІV. Оголошення теми, мети та завдань уроку. (Додаток 2) (Слайд2)

Тож сьогодні ми розглянемо тему: “Сірники: історія та шляхи модернізації ”

- Наше з вами завдання з’ясувати на основі вивчених властивостей сполук неметалів екологічні наслідки сірникової промисловості; оцінити згубну дію на здоров’я людини і довкілля сполук неметалів та спробувати дати відповідь на запитання :

Чи тільки для добування вогню використовують сірники?

Девіз уроку: (Слайд 3)

“Недостатньо тільки бажати – треба діяти”

В. Сухомлинський

V. Застосування знань у нестандартних умовах

1. Історія простих способів добування вогню.

Подорож до музею «Сірника» (пропонуються експонати без назв). Поновіть назви реставрованих експонатів. (Слайд 4)

1. В стародавні часи вогонь добували тертям шматка дерева по дереву.

2. Середні віки. Викрешування піритом

4FeS₂+ 11O₂ = 2Fe₂O₃ +8S0₂

(Слайд 5)

викрешуванням іскри на лейкозаймистий матеріал при ударі твердих тіл (камінь по каменю, сталі по кременю і т. ін.).

3.Пристосування для перенесення вогню (Слайд 6)

Стародавній Рим

Дерев’яні палички, покриті розплавленою сіркою.

4. Відкриття фосфору. В 1669 році алхімік Хеннінг Бранд, намагаючись створити філософський камінь, одержав при випарюванні суміші піску й сечі речовину, що світиться в темряві, названу пізніше фосфором. (Слайд 7)

2. Звіти груп по випереджувальних завданнях.

- Слово надається представникам від кожної групи, які звітують про свої знахідки за визначені періоди. Будьте уважні, бо за прослуханою інформацією ви повинні виконати практичне завдання. (Додаток 3)

І група. І період ( 1832 - 1848 рр.) – час виникнення в центральних містах перших сірникових фабрик та кустарного виробництва сірників у сільській місцевості (завдання 1, додаток 3)

ІІ група. II період (з кінця 1848 року до 1862 року) – час занепаду міських сірникових фабрик із-за податку на сірники і розвиток кустарного виробництва сірників в сільській місцевості (завдання 2, додаток 3)

ІІІ група. III період (з 1862-1999 р.) - період швидкого розвитку сірникового виробництва. Поява на підприємствах перших механізмів та машин (завдання 3, додаток 3)

IV група. IV період (з 1999-2011р.) - час подальшошго розвитку і вдосконалення виробництва сірників (завдання 4, додаток 3)

І період ( 1832 - 1848 рр.) – час виникнення в центральних містах перших сірникових фабрик та кустарного виробництва сірників у сільській місцевості
Історія		Хімія	Географія		Філуменія
У 1832 році були винайдені «сухі сірники».		Хімік Леонард Тревані покрив голівку дерев'яної соломки сумішшю бертолетової солі із сіркою й клеєм, запалювалися ці сірники тертям об шорсткувату поверхню; однак іноді головка запалювалася з вибухом.	Відень		(Слайд 8)
XYIII ст. (Слайд 9)		Горіння перших сірників ?	Франція, Німеччина, Росія
Перші сірники з`явились в 30-х роках XIX ст. 10 квітня 1833 року, коли в масу для сірникових голівок був введений жовтий фосфор. Вважається днем винаходу першого сірника. (Слайд 10)		Перші практичні сірники були винайдені аптекарем на ім'я Джон Уокер. Для того, щоб запалити їх, треба було чиркнути ними між складок паперу, на який було нанесене товчене скло.	Англія		Виробництво сірників поділялася на дві головні операції: 1) виготовлення паличок (сірникової соломки), 2) приготування запалювальної маси і вмочування в неї соломки. Найбільш споживаною породою дерева для сірників була осика, а також тополя, верба, сосна, ялина, деревина яких мала міцні прямі волокна.
1837 р. – перше підприємство для виготовлення сірників		Використання білого фосфору (отруйний). Сірники легко запалювалися при терті по шорсткій поверхні	Перші сірникові мануфактури, де працювали переважно тільки діти бідних вдов Росії (Петербурбург)
I I період (з кінця 1848 року до 1862 року) – Час занепаду міських сірникових фабрик із- за податку на сірники і розвиток кустарного виробництва сірників в сільській місцевості (Слайд 11)
Історія	Хімія			Географія		Філуменія
У 1848 році вийшов указ Миколи I - виготовляти сірники тільки в столицях і запаковувати їх у бляшані банки. Подальше десятиріччя (1849 – 1859 рр.) було періодом занепаду і застою. 1848 р. був прийнятий закон ”Про закриття в губерніях закладів для приготування запалювальних сірників»	Через отруйність білого фосфору робота на сірникових фабриках загрожувала фосфорним некрозом, що викликав, зокрема, запалення й кровотечу ясен. Доза його в 0,1 г — смертельна для людини			Росія Менш ніж через рік після виходу закону в Росії була зареєстрована лише одна сірникова фабрика
”шведські сірники“ (1855 р.).	Цей винахід Йохана Лундстрема став можливим завдяки відкриттю в 1844 ) неотруйного аморфного фосфору австрійським хіміком Антоном фон Шроттером (1802—1875)			Промислове виробництво перших безпечних сірників було розпочате у Швеції		1855 році сірники Лундстрема були визнані гідними медалі на Всесвітній виставці в Парижі.
З початку 60-х років XIX ст. розпочалося збільшення кількості сірникових закладів. У 1862 р. на доповнення до закону 1859 р, введено обмеження продажу фосфору (Слайд 13) ?	Червоний фосфор (безпечні сірники) . В суміші з товченим склом і клеєм червоний фосфор наносять на бокові поверхні сірникових коробок.			Графік розвитку виробництва (Слайд 12)		з`явилися перші філуменісти
III період (з 1862-1999р.) - період швидкого розвитку сірникового виробництва. (Слайд 14) Поява на підприємствах перших механізмів та машин
Однією з перших машин у цьому виробництв була ”машина для нарізання дерева для сірників і укладання їх у коробки“, винайдена в 1863 р. А.Мусіним-Пушкіним. У 1874 р. рижанин К.Йогансон отримав привілеї на винайдення ”машини для стругання сірникової соломки“. У 1901 р. С.Логинов створив машину неперервної дії для автоматичного сушіння сірникової соломки і коробок. У 1903 році Міжнародний конгрес ужиткової хімії висловився за цілковиту заборону виробництва сірників із застосуванням білого фосфору. Перша в Росії машина для склеювання коробок була запатентована в 1905 р. техніком Я.Войцехівським, який згодом подав заявку на машину для обклеювання коробок бандеролями. Другу аналогічну машину запропонував інженер Д.Попов у 1913 р. Поряд із раціоналізацією способів виробництва сірників і конструюванням відповідного обладнання вдосконалювалась рецептура сірникових головок. (Скласти хронологію винаходів) У 1934 р. всі сірникові підприємства були підпорядковані єдиному центру – Головсірникпрому Наркомлісу СРСР. Була створена науково-дослідна і конструкторська база. За короткий період Центральна науково-дослідна лабораторія сірникової промисловості (ЦНДЛСП) розробила рецептури і технологію виробництва широкого асортименту сірників, у тому числі безполуменевих сірників, фотосірників, сигнальних штормових сірників тощо. Зростання механізації і автоматизації виробництва забезпечило підвищення продуктивності праці, скорочення кількості робітників, а обсяг виробництва в 1940 р. досяг майже 10 млн. ящиків. За обсягами виробництва сірників на душу населення Радянський Союз вийшов на рівень передових країн світу. У період війни 1941–1945 рр. сірникові фабрики постачали фронту запалювальні пристрої (великі сірники і терки) для пляшок з горючою рідиною, для саперних частин випускали спеціальні сірники, які запалювались у будь-яку погоду й навіть під водою. Німецько-фашистські загарбники цілком знищили 10 сірникових підприємств, що становило 60 відсотків довоєнної потужності. У післявоєнний період відбулося підвищення якості сірникової продукції. Тільки за чотири роки (І948–І95І) були введені в експлуатацію 93 нові сірникові автомати. Схема продуктивності 1947р (Слайд 15) У цей період (1947 р.) у США нараховувалось 29 фабрик з 6612 робітниками і загальною продуктивністю близько 10 млн. ящиків. В інших передових країнах світу сірники теж випускали мільйонами ящиків: Індія – 4,0, Японія – 2,8, Англія – 1,8, Швеція – 1,3, Бельґія – 1,1. Значну частину цього виробництва названих країн контролював шведський сірниковий трест. (Слайд 16) (Слайди 17 – 28) Заповніть таблицю?
IV період (з1999-2011р.) - час подальшошго розвитку і вдосконалення виробництва сірників (Слайд 29)
В Україні перші сірники побачили світ у 1999 р Березнівській сірниковій фабриці в Рівненській області На закупівлю обладнання інноваційний фонд, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, виділив понад 16 мільйонів гривень. Фабрика покриває майже половину потреби країни в сірниках. Козирною особливістю українського сірника є його висока якість, яку забезпечують найсучасніше обладнання та висококваліфікований персонал. Сірники випускаються в яскравій упаковці з національною символікою. Наші українські сірники за якістю і зовнішнім виглядом кращі за білоруські. Козак Мамай, зображений на етикетці, тепер подорожує не тільки Україною, а й Словаччині, Польщею, Угорщиною і навіть дістався до Південно-Африканської Республіки. Сучасна сірникова машина (довжиною 18 метрів і висотою 7,5 метра) робить до 10 мільйонів сірників за восьмигодинну зміну. ? Визначити матеріали, які постачаються на Березнівську сірникову фабрику (НАЗВАТИ матеріальні шляхи забезпечення Березнівської сірникової фабрики) (Слайд 30) Філуменія термін був запропонований у 1943 р.(Слайд 31 -37) Втім, збирати самі коробки з етикетками замало. Необхідно володіти елементарними знаннями про ту інформацію, яку вони в собі несуть. Наприклад, Рівненська сірникова фабрика вже п’ятий рік поспіль розміщує соціальну рекламу про необхідність сплати податків. А от на російських сірниках друкують фото зниклих людей з логотипом програми “Чекай мене”. Тут, окрім “розкручування” телепередачі, переслідується ще одна важлива мета – розшукати зниклу людину... Різновидів етикеток існує дуже багато. Наприклад, розрізняти коробки можна за розміщенням на сірниковій коробці зображення, за його розміром, за випуском сірників (загально-побутові, сувенірні, спеціальні, що замовлені якоюсь фізичною особою (їх тираж невеликий, і вони мають окрему цінність), експортні, імпортні, без засобів ідентифікації). Деякі унікали збирають коробки, орієнтуючись на типи сірників, - звичайні, господарські, мисливські, кабінетні, газові, вітрові, туристичні, сигнальні тощо. Демонстрація виробів із сірників. «Модернізовані сірники» Не можна забувати, що маленький сірник часом стає причиною великих неприємностей, до яких призволить необережна поведінка із сірниками. Американські учені винайшли сірники, деревина яких просочена спеціальною хімічною речовиною; особливість її полягає у тому, що через 15 секунд після запалювання сірника вона активно гасить полум`я за рахунок виділення відповідних газів. 15 секунд – це час, достатній аби скористатися сірником. Учені стверджують, що такі ”модернізовані“ сірники зменшать випадкові загоряння на 80 відсотків. Але це завтрашній день сірника. А конструктори працюють уже над післязавтрашнім. Демонстраційний дослід «Сірникова фотографія» з використанням сульфатної кислоти.

Девіз: “Недостатньо тільки бажати – треба діяти” В. Сухомлинський

· Які сполуки неметалів використовують в сірниковій промисловості?

· Які історичні події мали вплив на розвиток сірникової промисловості?

· Вибрати та позначити на контурній карті країни-імпортери та експортери в сірниковій промисловості України.

Творче завдання : Скласти свій логотип реклами для коробки сірників

· Узагальнити знання учнів про мило, його хімічний склад та властивості, різноманітність і використання; порівнювати властивості мила та синтетичних мийних засобів; розширити знання про виробництво мила з давніх часів та до сьогодення, його застосування та значення в житті людини; оцінити дію засобів побутової хімії на довкілля.

· Розвивати інтерес до процесу миловаріння, набуті знання застосувати в практичній роботі; вдосконалювати навички роботи з додатковими джерелами інформації, навички самостійної роботи учнів, роботи в группах; розвивати вміння концентрувати увагу, пізнавальний інтерес, пам’ять.

· Виховувати культуру користування хімічними препаратами; свідоме ставлення до навчання, а також загальну культуру учнів, прищеплювати ввічливість при спілкуванні, викликати інтерес до вивчення хімії та історії.

Форма проведення: інтегрований урок з хімії, біології, історії.

Методи уроку: проектна діяльність, самостійна робота в малих групах, хімічний експеримент.

Обладнання: упакування з-під мила й миючих засобів, інформаційні аркуші для учнів, набір хімічного посуду (пробірки, хімічні склянки, скляні палички); розчини: мила, прального порошку, магній сульфату, роздавальний матеріал: картки з завданнями; аудіо-, візуальні технічні засоби навчання, комп’ютерна техніка.

«Мило є мірилом добробуту та культури держави, бо вживання мила залежить не від вимог моди і не від примхи людей, а від відчуття витонченості, здоров'я і задоволення, які виникають від чистоти». Лібіх «Хімічні листи»

І. Організаційний момент. Створення робочого настрою.

Вчитель хімії. На уроках хімії ми вже ознайомилися з багатьма органічними речовинами. Знаємо, у які реакції вони вступають, де знаходяться в природі, як їх використовує людина. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо речовини, з якими зустрічаємося кожного дня. Це мила.

Отже, тема сьогоднішнього уроку: Мило, його склад, мийна дія.

Що очікуєте ви від сьогоднішнього уроку? (учні зачитують очікувані результати)

На уроці ви маєте продемонструвати знання з суспільно-природничих дисциплін. Для цього ви об’єдналися в групи за напрямками дослідження і готові поділитися результатами.

Заслуховувати роботу груп ми будемо в такому порядку:

Слайд №1 Наша група підготувала презентацію “Хімія мила”. Ми дослідили будову,склад, добування,властивості та застосування мила.

Слайд №2 Мило – це солі лужних металів і вищих карбонових кислот із кількістю атомів Карбону в аніоні від 10 до 20. Натрієві солі є твердими речовинами, а калійні – рідинами.

Слайд №3 Ми виготовили напівмаштабну модель натрій стеарату. Його формула C₁₇H₃₅COONa. Натрій стеарат - це біла тверда речовина температура плавлення якого 245-255˚С .

Слайд №4 При горінні мила утворюються вуглекислий газ ,вода та мінеральна сіль, що ускладнює подальший хід процесу. Так, якщо повністю окиснити натрій стеарат , то утворюється СО2, Н₂О і Na₂CO₃.

Однак, у реальних умовах не весь Карбон ,що міститься в милі,прореагує з киснем, і спостерігається виділення вуглецю у вигляді сажі.

Слайд №5 Мило вступає в реакцію обміну з кислотами і солями.

2С₁₇Н₃₅COONa + CuS0₄ → (С₁₇Н₃₅COO)₂ Cu↓ + Na₂S0₄

У першій рекції утворюється нерозчинна у воді кислота, а у другій – нерозчинна у воді сіль карбонової кислоти.

Слайд №6 Як сіль, утворена слабкою кислотою та сильною основою, мило піддається гідролізу і його розчин має лужну реакцію.Молекула мила має полярний кінець СООNа і неполярний радикал, що містить 12-18 атомів Карбону. Полярний кінець розчинений у воді, а неполярний у жирі (бруді). Подібне розчиняється у подібному. Молекули мила орієнтуються вуглеводневими радикалами до жиру, а полярними кінцями - до води. У результаті цього кожна частинка жиру оточується іонною оболонкою, що розчиняється у воді. Утворюється емульсія жиру у воді. Далі жир разом з милом видаляється змиванням.

Слайд №7 Лише на рубежі 18-19 століть була виявлена хімічна природа жирів і внесена ясність у реакцію їхнього омилення. 1779 року шведський хімік Шеєле показав ,що під час взаємодії оливкової олії з плюмбум оксидом і водою утворюється солодка і розчинна у воді речовина.Вирішальний крок на шляху вивчення хімічної природи жирів зробив французький хімік Шеврель. Він відкрив стеаринову,пальмітинову і олеїнову кислоти, як продукти розкладу жирів під час їхнього омилення водою і лугами. Солодку речовину, яку одержав Шеєле, Шеврель назвав гліцерином.

Слайд №8 Цим ученим ми завдячуємо відкриттям, що мило може бути добуто із найрізноманітніших жирів шляхом гідролізу в присутності лугів. Вчений Леблан розробив порівняно простий і дешевий спосіб виробництва каустичної соди (Na₂CO₃), потрібної для приготування із цих жирів мила.

Слайд №9 У перших миловарнях усі складники змішували і варили у величезних відкритих котлах. Досвідчений миловар помішував цю суміш спеціальною лопаткою. Залежно від того, як мило стікало по ній, він знав який складник слід додати або скільки і як ще треба варити мило.

Слайд №10 Сьогодні технологічний процес виготовлення мила складається з трьох основних етапів. Перший етап — це омилення. До різних олій та жирів додають луг, внаслідок чого утворюється суміш з чистого мила, гліцерину та 30 відсотків води. Іноді для того, аби отримати цю суміш, мило, як і раніше, варять у котлах, але в більш сучасних миловарнях цим процесом керує комп’ютеризована система. Другий етап — сушка. Очищене мило подають в розпилювальну сушку, де у вакуумі та при високій температурі воно перетворюється на маленькі гранули з вмістом води лише 12 відсотків. А на третьому, завершальному етапі мильні гранули змішують з різними ароматизаторами, барвниками та іншими додатками. Наприкінці мило нарізають кусочками або ж заливають у відповідні форми. Нині фруктове та рослинне туалетне мило досить популярне, оскільки вважається, що воно натуральне і більш корисне.

Слайд №11 На основі мила виготовляють миючі та косметичні засоби. Його використовують при обробці тканин, для добування вибухових та самозаймистих речовин, при виробництві різноманітних фарб.

Слайд №12 Японські вчені навчились перетворювати поверхню мильної бульбашки на тривимірний екран.

Слайд №13 Людина, що називає себе Bubbleman, займається тим, що створює величезні мильні бульбашки (насправді його звати Сем Хіт і йому 38 років). Сем навіть встановив кілька світових рекордів. У тому числі надувши міхур, в який помістилося 50 чоловік. Зовсім недавно Bubbleman оновив свій рекорд, надувши 56 маленьких бульбашок усередині одного гігантського. Таким чином він побив свій же рекорд 2006 року, коли число маленьких бульбашок становило 49. Сему також належать рекорди по надуванню найбільшої, найдовшої, а також найстійкішої мильної бульбашки у світі.

Слайд №14 Під час святкування весіль, днів народжень використовують генератор мильних бульбашок.

Слайд №15 Ви коли-небудь пробували взимку надути мильний пузир? Якщо ні, то даремно. При морозній погоді мильні бульбашки замерзаючи, покриваються сніжним малюнком, як на вікнах. Отже, особливих умов не потрібно для створення "кришталевих куль". Необхідно низька температура це -7 ° C градусів і, звичайно ж, безвітряна погода. Щоб мильна бульбашка замерзла при слабкому морозі, то її потрібно доторкнути до снігу, достатньо однієї сніжинки. Сам процес перетворення заворожує. При заморожуванні, мильна бульбашка змінює свої фізичні властивості. Так, якщо заморожену сніжинку впустити — вона не розіб'ється, як скло, на дрібні шматочки, а помнеться, як целофановий пакет і повільно розтане.

Слайд №16 Винахід британських вчених може спричинити революцію в індустрії мийних засобів. До складу мила вони зуміли додати солі, багаті на залізо. Засіб розчиняє бруд, а тоді його можна зібрати - притягуючи магнітами. За допомогою нової розробки сподіваються очищувати води стічних труб. Та найголовніше - винахід допоможе запобігти екологічним катастрофам. Після розливу нафти магнітне мило зможе очистити не тільки водойми, а й їхніх мешканців.Джуліан Істоу, професор хімії Брістольського університету повідомив:

-Морські птахи часто страждають від розливів нафти. Їхнє пір'я забруднюється і відчистити його дуже складно. А з допомогою магнітного мила ми з легкістю знімемо увесь бруд з пташиного пір'я. Мило може стати початком серії екологічних чистячих засобів. Крім усього іншого, у магнітного мила є ще один приємний бонус - його можна прикріпити до магнітної мильниці просто так, без всяких залізних вставок.

Слайд №17 Мило,виготовлене в домашніх умовах — це не тільки чистота і гігієна, а й прибуткова справа.

Історія виникнення мила та нові мильні відкриття

Слайд 1 Мило здається нам буденною річчю, без якої неможливо уявити собі гігієнічні процедури. Але чи задумувались ви про те, наскільки давно люди стали використовувати мило, і в який момент воно набуло сучасного зовнішнього вигляду?

Слайд 2 Мило почали використовувати багато століть тому. В Давній Греції для очищення всього тіла використовували пісок, який спеціально для цього привозили з берегів Нілу. Не менш оригінально проходили процедури вмивання і у Давньому Єгипті. З ціллю очищення шкіри єгиптяни використовували бджолиний віск , який попередньо розчиняли у воді.

Ще один метод очищення шкіри по давнім рецептам заключався у використанні попелу, як основного очищуючого засобу.

Слайд 3 Крім того, існували й інші методи очищення. Наприклад, в античні часи для очищення шкіри від бруду і поту застосовувався ,так званий «стригіль», який представляв собою металевий скребок, серпоподібної форми. Така нестандартна процедура очищення шкіри починалася зі змазування тіла олією. Потім бруд і піт просто відскрібувалися з тіла за допомогою стригіля.

Скоріше за все, методів очищення шкіри в давні часи було набагато більше. Але настав час, коли процедура очищення стала більш ефективнішою та приємною.

Слайд 4 За однією із версій першими стали використовувати мило племена галів. В своїх працях римський учений Пліній Старший повідомив людству про те, що гальські племена використовували для очищення волосся і лікування шкірних захворювань особливу мазь, яка виготовлялась із сала і попелу букового дерева. Більше того, за допомогою цієї мазі галам навідь вдавалось фарбувати волосся. У гальських племен по версії Плінія Старшого рецепт виготовлення мила перейняли і римляни.

Слайд 5 Легенда свідчить, що латинське слово лат. «sapo» (мило) походить від назви гори Сапо в древньому Римі, де відбувалися жертвоприношення богам. Тваринний жир, що виділяється при спалюванні жертви, накопичувався і змішувався з деревною золою багаття. Отримана маса змивалася дощем в глинистий ґрунт берега річки Тибр, де жителі прали білизну і, природно, спостережливість людини не упустила того факту, що завдяки цій суміші одяг відпирався набагато легше.

Слайд 6 Ці історії про виникнення мила недавно були відхилені. Знайдені за час розкопок шумерські таблички з глини красномовно описували весь процес миловаріння, відкриття і виготовлення мила. А ураховувати те, що таблички були датовані 2800 році н.е. можна припускати, що мило перщими стали варити все ж не гали і не римляни. Отже, шумерів можна вважати засновниками миловаріння.

Слайд 7 Дискусії про те хто винайшов мило продовжуються й до сих пір. Але відомо,що виробником миючих засобів була Італія, потім Іспанія.Та лише в 1424 році в Італії промисловим шляхом стали виробляти тверде мило

Слайд 8 Для варіння мила використовували яловиче,бараняче,свиняче,кінське сало; кістяний, китовий і риб’ячий жир, відходи різних виробництв. Додавали також рослинні олії – льняну, бавовняну, оливкову, мигдальну, кунжутову та пальмову.Багато сторіч тому виникло миловаріння на Русі, де з давніх часів люди відрізнялись охайністю, звичкою до регулярного миття в лазні, парильні. Мила варили багато – в домашніх умовах та в майстернях ремісників….. Потім з’явилися миловарні заводи.

Слайд 9 В середині століття головними постачальниками мила в Європі були міста Неаполь та Марсель. Поступово ремеслу варіння мила навчилися також в інших містах Європи. Відношення до цього ремесла було найсерйозніше. В 1399 році в Англії король Генріх ІV започаткував орден, особливим привілеєм членів якого вважалось. миття в лазні з милом. В цій країні довгий час під страхом смерті члену гільдії миловарів заборонялось ночувати під одним дахом з майстрами інших ремесел - щоб не видати таємницю.

Слайд 10 У Росії мило почали робити у період правління Петра І, але до середини ХІХ століття ним користувалася тільки знать. Селяни прали і милися лугом – деревний попіл заливали окропом і розпарювали в печі. Головним центром миловаріння було м. Шуя, на його гербі навіть зображено брусок мила. Широко відомі були й московські фірми – фабрика Ладигіна, фабрика Альфонса Раллі «Раллі і Ко» і парфумерна фабрика Брокара.

Слайд 11 Засновник фабрики Генріх Афанасієвич Брокар був королем парумерії в Росії, а починав він свою справу з нуля. Перше обладнання його фабрики складалося з трьох котлів, дров’яної печі і кам’яної ступки. Однак спершу на фабриці , відкритої Брокером в Росії, випускали зовсім не парфуми, а парфумоване мило . У той час мило було дефіцитом. Мило Брокера мало незвичайну форму , наприклад, кулясту або з надрукованими російськими буквами – для дітей. Потім для громадськості було встановлено фонтан з одеколону, в який кожна людина могла безкоштовно занурити хустку – так було покладено початок грандіозного успіху імперії Брокара. Парфуми «Нової Зорі» були відмінної якості та постачалися на продаж до багатьох країн Європи. Нажаль, революція 1917 року поклала кінець імперії Брокара, але його фабрика, знаменита «Нова зоря», продовжує існувати й досі.

1. Ми дослідили фізіологічну дію мила на організм людини. І запропонуємо вам декілька рецептів використання мила в домашніх умовах.

Чим же корисне господарське мило і як воно може допомогти вам в догляді за зовнішністю і в господарстві?

Виявляється, за допомогою господарського мила можна лікувати запальні процеси. Ним лікують деякі гінекологічні захворювання. Хірурги можуть використовувати це мило як рукавички (потрібно тільки намилити і висушити руки). Стверджують, що навіть при порізі в процесі операції ризик зараження мінімальний.

Господарське мило володіє і противірусним ефектом (тому застосовується в інтимній гігієні для профілактики різних захворювань). Ним лікують пітницю та молочницю.

Воно має чудові косметичні характеристики. Миючи ним голову, можна зробити волосся густим і здоровим, при цьому зникне ламкість і лупа. Щоб шкіра голови не була пересушеною після такої процедури, рекомендують обполоснути голову розчином з оцтом або лимонним соком.

Якщо ж вмиватися господарським милом хоча б два рази на тиждень ваша шкіра завжди буде виглядати молодою. Після вмивання варто змастити обличчя дитячим кремом. Причому отриманий ефект набагато кращий, ніж при використанні дорогої косметики.

А очистити пори допоможе лазня з березовим віником, змоченим в розчині цього мила.

2. Мильним розчином господарського мила радять лікувати й нежить, що починається. Для цього потрібно намочити ватний тампон і обробити ним носові пазухи. Тоді ніс не буде закладений, а 2-3 таких обробки змусять відступити застуду.

Господарське мило успішно лікує і грибкові захворювання стоп ніг. Потрібно вимити уражені ділянки милом зі щіткою, а потім обробити ранки йодом.

Мило допоможе і при легких опіках. Якщо ви опекли руку чи іншу частину тіла, відразу намильте місце опіку господарським милом і дайте підсохнути. Не буде не тільки пухирів від опіку, але й не залишиться навіть почервоніння.

Якщо ж після депіляції шкіра червоніє й подразнюється, слід просто намилити її і забути про проблеми.

Перуть господарським милом давно. Якщо перед пранням в пральній машині попередньо намилити одяг, відбілювач додавати не потрібно.

Господарське мило має чудові гіпоалергенні характеристики, тому ним миють посуд, перуть ніжну дитячу білизну. Випрана господарським милом шерсть стає більш м’якою та пухнастою. Спеціальні тканини з мікрофіброю теж перуться ним.

Обробка зубної щітки на ніч розчином з господарським милом дозволить знезаразити її.

При виборі цього незамінного в господарстві мила віддавайте перевагу звичайному, всім знайомому сірому шматку, адже чим гарніша упаковка і приємніший запах, тим більша ймовірність того, що це мило вироблялося з додаванням різноманітних синтетичних матеріалів, які не мають усіх тих якостей справжнього господарського мила.

Сьогодні на прилавках магазинів можна зустріти найрізноманітніші види мила, які відрізняються один від одного і способом виготовлення, і призначенням, і кольором, і формою і, звичайно ж, ціною, яка в першу чергу залежить від якості використовуваної сировини. До складу сучасного мила входять олії, жири, барвники, різні парфумерні композиції, рослинні добавки та інші інгредієнти. І чим більше мило містить натуральних компонентів, тим воно якісніше і краще.

Часто ми вибираємо мило по наявних в ньому добавках, тому буде корисно знати як вони діють.

Якщо в милі міститься вазелін, то він буде охороняти шкіру від пересихання і таке мило підійде власникам сухої шкіри.

Мило з гліцерином підійде тим, у кого чутлива шкіра, воно буде, не дратуючи, зволожувати і пом’якшувати її.

Екстракт ромашки не тільки збереже шкіру від пересихання, а й активізує її захисні функції, а також допоможе впоратися з роздратуванням.

Мед, що входить до складу мила, робить шкіру ніжною та м’якою, живлячи і тонізуючи її, але не підходить тим, хто страждає від алергічних реакцій.

Мило з екстрактами звіробою та евкаліпта має протизапальну дію.

Якщо до складу мила входить екстракт ялиці, то таке мило буде попереджати появу роздратування і утворення вугрів, воно буде сприяти загоєнню дрібних тріщин у шкірі.

В залежності від складу жирних кислот господарське мило буває: І (72%); ІІ (70%); ІІІ (65%). Чим більший процент вмісту жирних кислот, тим краще господарське мило буде справлятися з брудом та мікробами. Високий вміст жирних кислот дозволяє створити густу та стійку піну тим самим підвищує миючі властивості мила. Завдяки своїм властивостям і старовинній рецептурі, мило господарське вважається традиційним і самим розповсюдженим миючим засобом для замочування, прання, миття рук і посуду.

4. Прочитавши етикетку мила, ми бачимо, як багато хімічних речовин містяться в цьому шматку, і головне високий вміст штучних ароматів, які не завжди приносить користь нашому здоров'ю.

В окремих випадках ароматизатори та барвники можуть викликати навіть алергію на шкірі: почервоніння шкіри, сильний свербіж, лущення.

Антибактеріальним милом не варто мити обличчя, оскільки воно сушить, а значить, і старить шкіру. Зловживання дизенфікуючими засобами, що містять антибактеріальні компоненти, може привести до гормональних порушень в організмі. Внаслідок цього підвищується ризик розвитку онкологічгих захворювань і порушень роботи щитовидної залози.

--Натрій лауретсульфат - це хімічна добавка до мильних засобів, при дуже високій вбираності через шкіру змінює білковий склад клітин, порушує структури волосяної цибулини, сприяє випаданню волосся. Цей продукт нафтопереробки, часто маскується за фразою "отримано з кокосів".

-- Ксеноестрогени - хімічні сполуки, що руйнують гормональну систему людини, - при попаданні в організм їх молекули можуть приводити в дію функції, які зазвичай знаходяться під контролем гормонів, а також починають проявляти біологічну активність. Ксеноестроген-- сушить шкіру, робить її грубою і сприяє появі тріщин. Крім того, ці речовини володіють здатністю накопичуватися в організмі і впливати на репродуктивну функцію, що і є найнебезпечнішим.

-- Синтетичні барвники - підвищують привабливість косметичних засобів. Більшість є канцерогенами. Краще виключити з вживання незалежно від вартості.

--Ароматизатори позначаються просто як «ароматизатор», проте містять до 200 хімічних інгредієнтів, які можуть викликати: головний біль, запаморочення, висип, гіперпігментацію, кашель, роздратування шкіри.

5. Завжди невеликі обмилки ми просто викидаємо у відро для сміття. Якщо їх залишити висихати, то залишки мила перетворяться в функціональну кравецьку крейду. Вона залишає чіткі лінії, які, на відміну від ліній залишених звичайною крейдою, потім легко змиваються. Використовуючи обмилки різних кольорів, можна накопичити у себе цілий набір.

Шматочок мила може подарувати нове життя старої блискавки. Якщо блискавка стала погано ковзати - не поспішайте нести пару чобіт або предмет гардероба в ательє, щоб їх замінити. Досить як слід натерти блискавку по всій довжині сухим милом і залишити на деякий час. Потім витерти насухо м`якою тканиною і пробувати знову застебнути блискавку. Ефект вас приємно здивує.

У природі зустрічається досить багато рослин, здатних утворювати піну. Вони з успіхом можуть замінити мило. Здатність утворювати піну відбувається через наявність в цих рослин сапонінів – добре розчинних у воді речовин, що володіють здатністю давати пінисті розчини. Сапоніни знаходять все більш широке застосування у виробництві шампунів, миючих засобів і рідин для ванн.

Особливо багато сапонінів в клітинах підземних частин рослин. Рослини, здатні замінити мило: мильнянка лікарська, бузина, кукіль, папороть-орляк, гриб-трутовик, плоди кінського каштана та ін. Серед рослин-піноутворювачів особливо виділяється мильнянка лікарська, Яку називають ще “мильної травою”, “собачим милом”. Назва цієї рослини обумовлена тим, що при розтиранні коренів мильнянки лікарської з водою утворюється піна, яка довго не осідає.Особливо добре миляться висушені та подрібнені кореневища. Розчини, що містять сапоніни, застосовуються для миття і відбілювання особливо ніжних вовняних, шовкових та інших тканин, які псуються від застосування звичайного мила.

Для прання та миття використовуються також кінський каштан і ягоди бузини.

Ми, етнографи, досліджуючи проблему «Мило в усній народній творчості, зокрема приказках та прислів’ях», дійшли висновку, що український народ, наші пращури здавна славилися охайністю, чистоплотністю і у відношенні до оселі, в якій жили, і до одягу, бо переважно це був білий лляний одяг із простого грубого полотна або тонкої роботи, оздоблений вишивкою; і до своєї зовнішності (обличчя, рук, волосся). Дівочі коси – це найчарівніша прикраса дівочої вроди . Тому і знайшла ця тема відображення у фольклорі.

*** Не поможе пані мило, коли чорна, як кадило.

*** Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода.

"Міняти шило на мило", "Мильна опера", "Шию намилити!" ... скільки разів ми чули або самі вживали ці вирази. А звідки вони взялися? І при чому тут мило? Що ще цікавого пов’язано з таким звичним нам предметом?

Щоб легко і акуратно проколоти шкіру шилом, в старовину доводилося його намалювати, тому воно як правило було трохи заіржавілим, шорстким. Тому поміняти шило на мило означає поміняти одне необхідне на інше, тобто здійснити безглузду трансакцію: працювати-то все одно не можна.

Вираз «намилити шию» в українській мові означає когось облаяти, побити, покарати. В японській мові - це означає визнати свою неправоту і бути готовим спокутувати її ціною свого життя.

У 1930-х роках на американському радіо з’явилися багатосерійні програми з невигадливими сльозоточивими сюжетами. Їх спонсорами виступали виробники мила та інших миючих засобів, так як основною аудиторією цих програм були домогосподарки. Тому за радіо-, а згодом і телесеріалами закріпився вираз «мильна опера».

Кожній групі ми хочемо презентувати пам’ятку-закладку «Українські народні приказки про мило»

Порівняння властивостей мила і синтетичних мийних засобів.

VI. Підбиття підсумків уроку. Самооцінювання

· Розповідати про мило, його хімічний склад та властивості, різноманітність і використання;

· порівнювати властивості мила та синтетичних мийних засобів;

· згадати знання про виробництво мила з давніх часів та до сьогодення, його застосування та значення в житті людини;

· давати оцінку дії засобів побутової хімії на довкілля;

· набуті знання застосувати в практичній роботі;

· вдосконалювати навички роботи з додатковими джерелами інформації.

· Набути навички роботи в групах, аналізу джерел інформації та створення презентаційних проектів.

Обладнання та реактиви: штатив з пробірками; універсальний індикатор; розчини: мила, прального порошку, магній сульфату

2. Дослід 1. Визначення середовища водних розчинів мила, прального порошку.

Налийте в одну пробірку 2 мл водного розчину мила, а в другу – стільки само розчину прального порошку. Випробуйте розчини універсальними індикаторними папірцями. Яке середовище водних розчинів мила, прального порошку?

3. Дослід 2. Порівняння мийної дії мила та прального порошку у твердій воді.

У кожну пробірку долийте по 1 мл розчину магній сульфату. Що спостерігаєте? Поясніть результати досліду. Напишіть рівняння реакції за участю мила, вважаючи його натрій стеаратом.