Мета:

·        вчити учнів змінювати прикметники за родами, спостерігати за родовими закінченнями прикметників;

·        розвивати вміння робити висновки й узагальнення;

·        виховувати почуття гордості за велич української поезії.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка.

Хід уроку

І Оргмомент.

Дзвоник всім нам дав наказ – до роботи швидше в клас.

Біля парти станем чемно – хай лине час недаремно.

Будем уважні і старанні всі , сядемо рівненько на місця свої.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

(За технологією “Мікрофон”)

-         Чого ви чекаєте сьогодні на уроці?

ІІІ. Повторення вивченого.

1.     Перевірка домашнього завдання.

Зачит ування власних спостережень за зміною в природі біля свого дому.

2.     Індивідуальне опитування (картки).

а) визначити число прикметників і позначити закінчення;

б) виписати іменники з залежними від них прикметниками, ставлячи питання від іменника до прикметника.

3.     Повторення про прикметник “Кубування”

Відповіді на питання граней:

- частина мови         (прикметник);

 - що означає             (ознаку предметів);

 - питання                   (який? яка? яке? які? );

 - члени речення        ( другорядний);

 - роль у мовленні     (уточнює і прикрашає мовлення)

ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1.     Оголошення теми уроку. Виклик.

-         Сьогодні продовжуємо вивчення теми “Прикметник”, взнаємо, чи можуть змінюватися прикметники за родами. (Діти висловлюють свої припущення).

2.     Осмислення.

-         Перевірте свої припущення за підручником. Колективне виконання вправи 107.

(Робота за таблицею родових закінчень прикметників)

3.     Творча впр. 108.

а) Утворення словосполученьшляхом підбору до кожного іменника прикметника з довідки.

Пісня мелодійна, казка чарівна, книжка цікава, соловейко дзвінкоголосий, дзвінок співучий, бджілка працьовита, мова рідна, хата материнська.

     б) Робота в групах (за матеріалами впр. 108)

І група – визначає іменники чоловічого роду, позначає закінчення прикметників, які з ними зв’язані;

ІІ.група – іменники жіночого роду,позначає закінчення прикметників, які з ними зв’язані;

ІІІ група (найсильніші) – самостійно складає словосполучення іменників з прикметниками середнього роду і позначає їх закінчення.

4.     Фізкультхвилинка.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

- Хто такий Т.Г.Шевченко?

- Де ви зустрічали це прізвище?

- Хто може назвати поезію Шевченка?

- Хто може прочитати поезію Шевченка?

1. Письмо з пам’яті (за впр.109).

а) Читання ірша М.Рильського “Шевченко”.

- Які почуття викликає поезія “Шевченко”?

б) Опрацювання орфограм ізаучування напам’ять 2-ї строфи поезії.

в) Виконання граматичного завдання:

 - підкреслити виділені сполучення іменників з прикметниками;

 - визначити число прикметників;

 - Визначити рід прикметників, вжитих в однині.

2. Гра-конкурс “Хто швидше”.

Завдання: дописати до кожного іменника усі можливі прикметники. За кожен правельно підібраний прикметник гравцеві зараховується 1 бал, за помилку знімається 2 бали.

Матеріал для гри:

         Колесо (металеве, велике, чорне, важке,кругле).

         Кулька (гумова, меленька, червона, легка, кругла)

         Олівець (синій, довгий, заточений, круглий).

VІ. Підсумок уроку.

-         Що нового дізналися з уроку?

Оцінювння.

VІІ. Домашнє завдання. Впр. 110. Вивчення правила с. 47 – 48 .

(Кожна група отримує кілька іменників і добирає до них прикметники та дієслова).

2 Групи обмінюються записами.

І група: (підібрати прикметники):

Сонце (яке?) – веселе, яскраве, щире, привітне, тепле, усміхнене…

Небо (яке?) – синє, чисте, ясне, дивовижне, безмежне…

Хмарки (які?) – білі, легкі, химерні…

Тепло (яке?) – щире, лагідне, привітне…

Трава (яка?) – зелена, ніжна, рясна, духмяна,…

Струмочки (які?) – швидкі, ніжні, блакитні,…

Птахи (які?) – перелітні, співучі, …

Дерева (які?) – весняні, світлі, …

ІІ група (підібрати дієслова)

Сонце (що робило?) – піднядося, зійшло, сховалося, …

Хмарки (Що зробили?) – випливали, з’явилися, …

Тепло (що зробило?) – розлилося, оповило, огорнуло, …

Струмочки (що зробили?) – побігли, задзюрчали, потекли, заспівали,…

Квіти (що робили?) - проглянули, зацвіли, вигулькнули, …

Трава (що зробила?) – пробилась, потяглась ,вистромилась, …

Дерева (що зробили?) – прокинулись, зазеленіли, …

Птахи( що зробили?) – повернулись, заспівали, взялись до роботи, …

3.Робота із словником.

Під час роботи діти з кожної групи обирають 1 учасника для роботи з тлумачним словником.

     Знайти значення слів: тендітний, щирий, химерний, щедрий

і прозвітувати перед класом. Клас придумує словосполучення і речення із цими словами.

4. Фізкультхвилинка.

V. Усна робота над твором.

1. Складання речень.

- Ось ми й підійшли до написання твору про весну. Зараз ми складемо речення про цю цікаву пору року з тих слів, що записали.

(Діти складають речення із записаних слів усно).

-         Чи можна складені вами речення назвати текстом? (Ні. У тексті речення пов’язані за змістом)

-         Яку будову має текст? (зачин, основна частина, кінцівка).

2.     Робота над планом.

(На дошці записано деформований плпн. Учні колективно розставляють пункти плану за змістом).

1.     Перші прикмети весни.

2.     Рзквітає земля.

3.     Перелітні птахи поспішають додому.

VІ. Написання твору учнями.

         Пропонуються різнорівневі завдання.

І рівень У текст вставити слова за змістом.

         Від тепла потекли … (які?) …(що?). Де-не-де прбивається (яка?) травичка. (На чому?)… набубнявіли …(що?).

         З …(яких?) країв повертаються додому …(які?) (хто?).

ІІ рівень Самостійне написання твору.

VІІ. Підсумок уроку.

Презентація творів.

VІІІ домашнє завдання.

Намалювати ілюстрації до свого твору